Вадим та Тетяна Аннишинець - власники першої у Глушках, що на Корсунщині, ферми, де оселилася екзотика, – чорні африканські страуси. Віднедавна їхня міні-ферма стала туристичною родзинкою не лише для жителів Корсунщини, а й охочих поглянути на диво-пернатих з інших областей. У планах молодої сім’ї наростити поголів’я птахів та облаштувати комфортну зону для відпочинку та дозвілля туристів.

Затишок, створений власноруч

Обійстя родини Аннишинець знаходиться в мальовничому куточку Глушок. Найближчі сусіди – майже за сотню метрів, навколо поле та ліс. Територія господарства - простягнулася на гектар. Тут скрізь видно вправну та майстерну руку господаря, який в будівельних роботах все робить «під ключ», – навколо хати власноруч сплетений з грабка тин, на самому обійсті сплетені з лози гойдалки-качалки, виточені з дерева стільці й столики, вже викопана територія під власну водойму, буде це басейн чи озерце, – господарі ще вирішують. У дворі – облаштоване місце для дозвілля дітей. А їх в сім’ї Аннишинець троє: 6-річна Каталея, 4-річний Тесей та дворічний Нелей.

За хатою, де присадибна ділянка, розпочинається власне екзотика. Там в будиночку під сіном живе подарований друзями дикий заєць. Хоча, він лише в природі дикий, а в родині Тані та Вадима, він став практично «прийомною дитиною». Таким же «усиновленим» тут виявився не лише він, а й білченя Хвостик, якого залишила нерадива мама-білка та кілька диких зайченят, яких чоловік знайшов в траві під час скошування. «Прийомишів» випоюють козиним молоком, для них облаштували власні домівки. А поруч з ними на території в кільканадцять соток за сосново-грабовим тином спокійно розгулює давня мрія господарів – дев’ять чорних африканських страусів.

«Або машина, або страуси»

За словами Тетяни, головну роль у тому, що у їхньому господарстві з’явились страуси, відіграла давня мрія чоловіка, який завжди був любителем чогось екзотичного, неординарного і незвичного. 43-річний Вадим родом з Кошмака, що за кілька кілометрів від Глушок. Фактично його дитинство пройшло в лісі – малим він дослідив всі тамтешні стежки та долини, міг вільно орієнтуватися на місцевості і досить часто ховався від батьківського «наганяю» у кронах дерев.

-                 Природа і він – це єдине ціле. Це його внутрішнє «я», яке насичує його душу живильною силою, рухає його вперед, творить в його руках дива, - ділиться сокровенним дружина Вадима.

Тож, проживаючи ще в Києві, років десять тому, він мріяв про вільний простір життя у селі та власний міні-зоопарк з екзотичними птахами, тваринами, навіть про гепарда заводив розмову. Мрія Вадима була наскільки «заразною», що вона полонила і його дружину Таню. Відтак чотири роки тому, коли в сім’ї став вибір «або машина, або страуси»…

-                 Ми обрали страусів, - розповідає Тетяна. – А разом з ними і фазанів, і цесарок, і диких козуль, а ще сімдесят свиней різних порід, в тому числі і диких, качок-дуплянок та іншої живності.

Власне, більшість з цієї живності обрала родину Аннишинець сама. Так, першу дику косулю подарували односельці, а вже інших родина придбавала. Батьки привезли в’єтнамських поросяток для розведення, ще частину сім’я докупила, а диких свиней «підкинули» друзі, які добре знають захоплення сім’ї. Придбали також фазанів, розвели собі перепілок, а першу качку-дуплянку принесли з лісу, щоправда, не саму пташку, а її яйця.

-                 Наче з казки про «кривеньку качечку», - пригадує Тетяна. – Поверталися з лісу пізно ввечері, побачили, як з гнізда шмигнула дика качечка. Заглянули – там яйця. А вже посеред ночі чоловік каже: «Давай підемо і подивимося, чи повернулася качка в гніздо, шкода пташенят». Прийшли до гнізда – а там качки немає і яйця вже захололи. Ми їх забрали, відігріли в інкубаторі, а тоді під квочку свою поклали. І вона нам висиділа диких каченят.

Перших п’ятеро страусенят купили на Полтавщині. Вирішили, що з придбанням машини ще можна потерпіти, а от з втіленням мрії – ні. Було їм кілька тижнів від народження. Розпитали в продавців, як їх доглядати, оскільки власного досвіду для їх вирощування не було, а дуже хотілося таку птицю на обійсті тримати.

-                 Власне, наш перший досвід виявився збитково гірким. Загальні правила утримання птиці мають ще багато підпунктів. Або ж винятків, про які нам на той час не розповіли. Тому досвіду набиралися, набивши власних гуль, - пригадує Таня. – Приміром, ми не знали, що страуси можуть проковтнути величезні речі – мобільні телефони, кістки, гвіздки. Ми також не знали, що страуси не звикають до господарів чи домівки. Так один з них вискочив і більше ми його не бачили. Іншого в нас просто вкрали. На жаль, і таке буває. Окрім того, ми методом проб і помилок підбирали для них корми, хоча у харчуванні чорний африканський страус – не вибагливий. За добу він має з’їсти 3,5 кг корму. Влітку більша третина добового раціону для страусів становить зелень, проте не всю підряд зелень їм можна й давати. Ми даємо люцерну, кукурудзу, сорго та комбікорм.

За два роки екзотичне господарство розрослося, а разом з ним розросталися і витрати на його утримання. Родині обіцяли допомогу з кормами, проте «корми» так і залишилися на рівні обіцянки. Власних ресурсів на утримання такого господарства вже не вистачало. Щоб не тримати тварин упроголодь, а «вирізати на м’ясо» рука не піднімалася, сім’я вирішує одних продати, інших просто віддати за символічну плату в руки таких же захоплених «екзотикою» людей.

-                 Як не гірко було прощатися зі своєю мрією, проте на той час, я вважаю, ми прийняли правильне рішення. Приміром, фазанів віддали по 1 гривні за птицю в Білу Церкву. Люди не вірили до останнього, коли приїхали забирати. А ми думали так: «Сьогодні ми зробили маленьке добро, а завтра воно нам повернеться», - пригадує Таня. – Довелося і страусів продати.

«А воно ж мучить та не дає спокою…»

Проте мрія на те й мрія, що живить вона і тішить душу все життя. Відтак, порадившись, Вадим і Таня торік вирішили повернутися до своєї ідеї тримати страусів. Цього разу родина підготувалася: через мережу Інтернет познайомилися для навчання та обміну досвідом із страусоводами з інших областей, запаслися кормами, облаштували для вигулу та утримання птахів територію. Зважаючи на попередній досвід, вирішили цього разу не розпорошувати ресурси на іншу «екзотику», а ретельно опанувати одну сферу.

-                 Ну не дають нам ці страуси спокою і все, - жартома каже господиня. - Торік на страусиній фермі у Ясногородці під Києвом придбали дев’ятьох страусів у віці від 1 до 2,5 місяців. Наразі це наше маточне поголів’я, яке плануємо нарощувати. Нині чоловік продовжує навчатися через мережу Інтернет у страусоводів з Дніпропетровської та Київської областей щодо їх догляду та розведення. Таке «виробництво» майже безвідходне - використовується і м’ясо, і яйця, і пір’я. Страусине м’ясо сьогодні найпопулярніше у Європі, тому що дуже корисне й екологічно чисте. Воно надзвичайно корисне для людей, які страждають на серцево-судинні захворювання. Шкіра страуса цінується на рівні з крокодилячою, з якої можна пошити вбрання, починаючи від капелюшка і закінчуючи чобітками. Вії скуповують виробники пензлів для художників. Кігті страуса використовують для шліфування алмазів, а жир має протизапальний і протиалергенний ефект. Несуться страуси, щоправда не так часто як кури, в рік близько 60 яєць. До речі, висиджує яйця самець, а домінантна самка сідає на них лише тоді, коли він йде годуватися.

А віднедавна до обійстя Тані та Вадима стали частенько навідуватися туристи. Слава про африканських страусів у Глушках швидко розійшлася околицями, тому кожному, хто чує таку новину, кортить на власні очі побачити найбільших у світі птахів. Стали приїздити групи школярів та родини з дітьми, також групи туристів соціально вразливих категорій, приміром, нещодавно приїздили люди з інвалідністю. Для відвідувачів Тетяна Аннишинець організувала екскурсійний маршрут, розповідаючи цікаві факти про екзотичну птицю, їх утримання та догляд. Гості можуть погодувати птахів чи потримати в руках 1,5-кілограмове страусине яйце.

Про мрії на «новому рівні»

З роками мрії та плани родини Аннишинець «підросли» та масштабувалися. Надалі вони вирішили повноцінно займатися вирощуванням та розведенням страусів, придбавши для цього спеціальний інкубатор. Це дороговартісна річ, тому родина пробуватиме свої сили через грантові проекти.

Разом з тим, Тетяна та Вадим вирішили розширити і туристистичну сферу, створивши комфортну зону на своєму обійсті для відпочинку та дозвілля туристів – облаштувати бесідки, ігрові майданчики для дітей з гойдалками та іншими розвагами. Для своїх гостей родина збирається пропонувати два види відвідування ферми – просто екскурсія (нині вона коштує для дорослого 40 грн, для дитини – 20 грн) й екскурсія з дегустацією. На фермі будуть готувати страусятину різних видів, омлет з яєць страуса, шашлик, кашу – фактично комплексний обід. Можна посидіти, поспоглядати на птахів, погодувати їх і цікаво провести відпочинок.

-                 Ми займаємося тим, що нам подобається, і хочемо поділитися емоціями та враженнями зі своїми гостями, - зізнається господиня. – Крім того, ми завжди готові допомогти тим, хто і собі вирішив створити страусину ферму. Адже з власного досвіду знаємо, як непросто отримати необхідну інформацію. Ми теж вчилися, набивали ґулі. Тому хочемо, щоб люди, котрі ризикнули розпочати таку справу, робили менше помилок.

 Якщо вам теж закортіло подивитися на африканських страусів з Глушок, телефонуйте до господині ферми через вайбер за номером 0971751050.

Опубліковано в Головні новини

Календар

« Липень 2021 »
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
      1 2 3 4
5 6 7 8 9 10 11
12 13 14 15 16 17 18
19 20 21 22 23 24 25
26 27 28 29 30 31