Як німецький експерт головківських фермерів навчав картоплю вирощувати (Частина ІІ)

Середа, 17 жовтня 2018 14:51

Ми вже розповідали про візит німецького експерта Фолкера Льоха у Головківку Чигиринського району. Він приїздив у рамках програми SES, аби ознайомити місцевих фермерів з європейським досвідом вирощування картоплі – навчити отримувати високі врожаї, які можна потім вдало реалізувати.

Слід зауважити, що Фолкер Льох працював з кожним фермером окремо, тому й рекомендації він формував індивідуальні - одні вирощували багато сортів картоплі, чергуючи їх залежно від врожаю та смакових якостей, другі - розпочали «картопляну справу» лише три роки тому і сорти ще не змінювали. Різноманітність була і у використанні добрив, їх кількості та видах. Фолкер оглянув їхні поля, розпитав про труднощі, з якими зіштовхуються фермери при вирощуванні продукції. Аби підготувати рекомендації, він використовував спеціалізовані інформаційні бази Німеччини. До речі, кожен фермер в Баварії (як загалом у Німеччині), який є членом асоціації, що об'єднує фермерів, має доступ до різноманітних інформаційних баз. В цих базах можна віднайти вичерпну інформацію щодо добрив, сортів рослин, з якими працює фермер, ринків збуту, а також розклад навчань за різними темами, які фермери охоче відвідують щороку.

У цій статті наведемо узагальнюючі рекомендації, які будуть корисні багатьом.

Необхідність сівозміни

Фолкер Льох декілька разів наголосив на обов'язковості проведення сівозмін, завдяки чому картопля забезпечить найбільшу продуктивність. На його думку, варто приділити увагу короткоротаційним сівозмінам.

- Саджати картоплю на тому ж полі потрібно щонайменше через три-чотири роки, - радить Фолкер. – Якщо картоплю вирощувати на одному місці кілька років поспіль, підвищується ризик виникнення небезпечних хвороб та поширення шкідників.

Для вирощування картоплі в лісостеповій зоні експерт запропонував два варіанти сівозміни.

I варіант

1-й рік: картопля

2-й рік: пшениця

3-й рік: соєві боби

4-й рік: кукурудза, пшениця або соняшник

 

II варіант

1-й рік: зернові культури + післяжнивні посіви сидеральних культур
2-й рік: картопля
3-й рік: ячмінь + післяжнивні посіви сидеральних культур
4-й рік: овочеві (капуста, огірки, цибуля)

 

 

До речі, ці варіанти підійдуть і для степової зони. Для інших - потрібно підбирати інші види сівозміни. «Головне чергувати високі культури з низькими, - пояснював фермерам Фолкер. - Тобто перший рік після картоплі варто посадити високі культури, на другий рік – низькі, на третій рік знов високі. Проміжок в три роки потрібен для того, щоб в землі зникли хвороби та патогени, які вражають картоплю». 

 

Збирання врожаю

Пожовкле листя та легке відділення бульб вказує на те, що урожай картоплі досяг зрілості. Якісне збирання врожаю забезпечує своєчасна підготовка поля. Це знищення картоплиння і при необхідності розпушення ґрунту в міжряддях.

Збиральні роботи варто проводити в суху, сонячну погоду і закінчувати до зниження середньодобової температури повітря до +10ºС.

Фолкер Льох рекомендує кілька варіантів збирання врожаю. Якщо фермер планує зберігати врожай, а не споживати негайно, бульби слід залишити в ґрунті, щоб їхня шкірка могла затвердіти. Жорстка шкірка захищає від невеликих пошкоджень і допомагає протистояти захворюванням. З іншого боку, залишені занадто довго в землі бульби ризикують бути зараженими грибковими хворобами або атаковані дротяним черв'яком.

Щоб покращити врожай і зупинити зростання бульб, картопляну ботву потрібно механічно видалити за один-два тижні до збирання врожаю. Після збору врожаю гнилу картоплю експерт наполегливо рекомендував не залишати навіть поблизу поля.

- Гнила картопля - це джерело нових інфекцій на подальші роки, - пояснював Фолкер. - Її не варто лишати навіть за декілька метрів від картопляного поля. Вона може заражати навіть сусідні поля. Вона не перегниє, як думають люди. А шкоди наробить достатньо.

 

Зберігання картоплі

Питанню зберігання картоплі експерт присвятив не багато часу, оскільки фермери, з якими він працював, намагаються якнайшвидше реалізувати картоплю влітку, одразу після збору врожаю. А на зберігання залишають не так і багато.

Але в перспективі, якщо матимуть бажання зайнятися переробкою картоплі, то  рекомендації експерта стануть в нагоді.

- Тільки неушкоджені картоплини, без видимої гнилі і без великих пошкоджень шкірки варто зберігати, - зауважив Фолкер Льох. – Попередньо картоплю, яку збираються зберігати, сушать на повітрі впродовж 2-3 годин. Обсушку можна проводити і у сховищах за допомогою посиленого вентилювання.

Під  час зберігання виділяють декілька періодів: лікувальний, післязбиральний, період зниження температури, зимовий (основний) і весняний (після початку проростання бульб).

Лікувальний період починається одразу після збирання і може тривати від чотирьох-п’яти діб до двох-трьох тижнів залежно від того, як багато механічних пошкоджень на бульбах. Оптимальний режим лікувального періоду сприяє загоюванню ран, утворенню коркового шару на так званих «пораненнях», достиганню бульб і підготовці їх до тривалого зберігання.
Різні сорти вимагають різного підходу до встановлення оптимального температурного режиму під час лікувального періоду.

Після закінчення лікувального періоду настає плавний перехід до періоду зниження температури, тобто поступового охолодження бульб, який може тривати 2-3 тижні, а то й більше. За цей час необхідно знизити температуру з 15-18°С тепла до 3-5°С.

Після досягнення оптимальної температури зберігання 3-5°С, при якій гальмуються біохімічні і фізіологічні процеси у бульбах, починається основний (зимовий) період зберігання картоплі. У цей час бульби знаходяться в стані глибокого спокою. Цей стан триває до початку проростання бульб, тобто до весни.

Великий вплив на збереженість картоплі має відносна вологість повітря. Оптимальна для зберігання картоплі – 90-95%. Підвищена вологість повітря при підвищеній температурі зберігання стимулює утворення пагонів, але при низькій температурі зберігання і високій вологості це явище не спостерігається. Висока вологість повітря, особливо понад 95 %, призводить до утворення крапельно-рідинної вологи на поверхні бульб, що викликає розвиток хвороб і збільшення втрат. З іншого боку, сухе повітря (85% і нижче) підвищує випаровування води з поверхні бульб, втрати ними тургору, що погіршує продовольчі якості овоча. Підвищений вміст вуглекислоти пригнічує проростання картоплі і водночас сприяє збільшенню кількості хворих бульб. Негативний вплив на лежкість картоплі підвищеного вмісту вуглекислого газу посилюється і при зниженні температури зберігання.

В попередньому номері ми розповідали про візит німецького експерта Фолкера Льоха у Головківку Чигиринського району. Він приїздив у рамках програми SES, аби ознайомити місцевих фермерів з європейським досвідом вирощування картоплі – навчити отримувати високі врожаї, які можна потім вдало реалізувати.

Слід зауважити, що Фолкер Льох працював з кожним фермером окремо, тому й рекомендації він формував індивідуальні - одні вирощували багато сортів картоплі, чергуючи їх залежно від врожаю та смакових якостей, другі - розпочали «картопляну справу» лише три роки тому і сорти ще не змінювали. Різноманітність була і у використанні добрив, їх кількості та видах. Фолкер оглянув їхні поля, розпитав про труднощі, з якими зіштовхуються фермери при вирощуванні продукції. Аби підготувати рекомендації, він використовував спеціалізовані інформаційні бази Німеччини. До речі, кожен фермер в Баварії (як загалом у Німеччині), який є членом асоціації, що об'єднує фермерів, має доступ до різноманітних інформаційних баз. В цих базах можна віднайти вичерпну інформацію щодо добрив, сортів рослин, з якими працює фермер, ринків збуту, а також розклад навчань за різними темами, які фермери охоче відвідують щороку.

У цій статті наведемо узагальнюючі рекомендації, які будуть корисні багатьом.

Необхідність сівозміни

Фолкер Льох декілька разів наголосив на обов'язковості проведення сівозмін, завдяки чому картопля забезпечить найбільшу продуктивність. На його думку, варто приділити увагу короткоротаційним сівозмінам.

- Саджати картоплю на тому ж полі потрібно щонайменше через три-чотири роки, - радить Фолкер. – Якщо картоплю вирощувати на одному місці кілька років поспіль, підвищується ризик виникнення небезпечних хвороб та поширення шкідників.

Для вирощування картоплі в лісостеповій зоні експерт запропонував два варіанти сівозміни.

I варіант

1-й рік: картопля

2-й рік: пшениця

3-й рік: соєві боби

4-й рік: кукурудза, пшениця або соняшник

 

II варіант

1-й рік: зернові культури + післяжнивні посіви сидеральних культур
2-й рік: картопля
3-й рік: ячмінь + післяжнивні посіви сидеральних культур
4-й рік: овочеві (капуста, огірки, цибуля)

 

 

До речі, ці варіанти підійдуть і для степової зони. Для інших - потрібно підбирати інші види сівозміни. «Головне чергувати високі культури з низькими, - пояснював фермерам Фолкер. - Тобто перший рік після картоплі варто посадити високі культури, на другий рік – низькі, на третій рік знов високі. Проміжок в три роки потрібен для того, щоб в землі зникли хвороби та патогени, які вражають картоплю». 

 

Збирання врожаю

Пожовкле листя та легке відділення бульб вказує на те, що урожай картоплі досяг зрілості. Якісне збирання врожаю забезпечує своєчасна підготовка поля. Це знищення картоплиння і при необхідності розпушення ґрунту в міжряддях.

Збиральні роботи варто проводити в суху, сонячну погоду і закінчувати до зниження середньодобової температури повітря до +10ºС.

Фолкер Льох рекомендує кілька варіантів збирання врожаю. Якщо фермер планує зберігати врожай, а не споживати негайно, бульби слід залишити в ґрунті, щоб їхня шкірка могла затвердіти. Жорстка шкірка захищає від невеликих пошкоджень і допомагає протистояти захворюванням. З іншого боку, залишені занадто довго в землі бульби ризикують бути зараженими грибковими хворобами або атаковані дротяним черв'яком.

Щоб покращити врожай і зупинити зростання бульб, картопляну ботву потрібно механічно видалити за один-два тижні до збирання врожаю. Після збору врожаю гнилу картоплю експерт наполегливо рекомендував не залишати навіть поблизу поля.

- Гнила картопля - це джерело нових інфекцій на подальші роки, - пояснював Фолкер. - Її не варто лишати навіть за декілька метрів від картопляного поля. Вона може заражати навіть сусідні поля. Вона не перегниє, як думають люди. А шкоди наробить достатньо.

 Зберігання картоплі

Питанню зберігання картоплі експерт присвятив не багато часу, оскільки фермери, з якими він працював, намагаються якнайшвидше реалізувати картоплю влітку, одразу після збору врожаю. А на зберігання залишають не так і багато.

Але в перспективі, якщо матимуть бажання зайнятися переробкою картоплі, то  рекомендації експерта стануть в нагоді.

- Тільки неушкоджені картоплини, без видимої гнилі і без великих пошкоджень шкірки варто зберігати, - зауважив Фолкер Льох. – Попередньо картоплю, яку збираються зберігати, сушать на повітрі впродовж 2-3 годин. Обсушку можна проводити і у сховищах за допомогою посиленого вентилювання.

Під  час зберігання виділяють декілька періодів: лікувальний, післязбиральний, період зниження температури, зимовий (основний) і весняний (після початку проростання бульб).

Лікувальний період починається одразу після збирання і може тривати від чотирьох-п’яти діб до двох-трьох тижнів залежно від того, як багато механічних пошкоджень на бульбах. Оптимальний режим лікувального періоду сприяє загоюванню ран, утворенню коркового шару на так званих «пораненнях», достиганню бульб і підготовці їх до тривалого зберігання.
Різні сорти вимагають різного підходу до встановлення оптимального температурного режиму під час лікувального періоду.

Після закінчення лікувального періоду настає плавний перехід до періоду зниження температури, тобто поступового охолодження бульб, який може тривати 2-3 тижні, а то й більше. За цей час необхідно знизити температуру з 15-18°С тепла до 3-5°С.

Після досягнення оптимальної температури зберігання 3-5°С, при якій гальмуються біохімічні і фізіологічні процеси у бульбах, починається основний (зимовий) період зберігання картоплі. У цей час бульби знаходяться в стані глибокого спокою. Цей стан триває до початку проростання бульб, тобто до весни.

Великий вплив на збереженість картоплі має відносна вологість повітря. Оптимальна для зберігання картоплі – 90-95%. Підвищена вологість повітря при підвищеній температурі зберігання стимулює утворення пагонів, але при низькій температурі зберігання і високій вологості це явище не спостерігається. Висока вологість повітря, особливо понад 95 %, призводить до утворення крапельно-рідинної вологи на поверхні бульб, що викликає розвиток хвороб і збільшення втрат. З іншого боку, сухе повітря (85% і нижче) підвищує випаровування води з поверхні бульб, втрати ними тургору, що погіршує продовольчі якості овоча. Підвищений вміст вуглекислоти пригнічує проростання картоплі і водночас сприяє збільшенню кількості хворих бульб. Негативний вплив на лежкість картоплі підвищеного вмісту вуглекислого газу посилюється і при зниженні температури зберігання.

Ася Счастлівцева спеціально для газети «Сільські обрії»

Оцініть матеріал!
(0 голосів)

Календар

« Листопад 2018 »
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
      1 2 3 4
5 6 7 8 9 10 11
12 13 14 15 16 17 18
19 20 21 22 23 24 25
26 27 28 29 30