Угода про вільну торгівлю з ЄС. Чи виправдалися сподівання?

П'ятниця, 16 червня 2017 10:36

На європейських прилавках може зрости кількість українських продуктів. На початку червня Європейський парламент проголосував за збільшення низки безмитних квот для України. Але попри те, що зона вільної торгівлі з ЄС діє вже другий рік, вона й досі викликає чимало запитань. Центр громадського моніторингу та контролю дослідив ситуацію з квотами, поточний стан експорту та фактори, що його гальмують.

Нагодувати Європу

Поглиблена та всеохопна зона вільної торгівлі (ЗВТ) запрацювала 1 січня 2016 року. Але, по суті, Євросоюз відчинив двері нашій продукції ще три роки назад, запровадивши режим автономних торговельних преференцій, у рамках якого українські компанії в односторонньому порядку отримали доступ  до ринку європейських держав на правах ЗВТ. А невдовзі ці економічні зв’язки зміцніють ще більше, оскільки на початку червня завершився процес ратифікації угоди про асоціацію України з ЄС. Документ затвердили усі держави, що входять до складу союзу. Останніми стали Нідерланди.

Наразі експорт товарів до Євросоюзу склав 37,1% від загальнонаціонального обсягу. Для порівняння: частка експорту до Азії становить 32,4%, на країни СНД припадає 16,6%, на африканські держави – 10,2%. Такі дані наводить Міністерство економічного розвитку за підсумками 2016 року. При цьому основна частка припадає на харчову та агропромислову продукцію.

«Ми бачимо позитивну тенденцію у торгівлі з ЄС. Це підтверджується нашою статистикою. При загальному падінні українського експорту темпи експорту до ЄС зростають, – підтвердила заступник міністра економічного розвитку і торгівлі України Наталя Микольська. – Україна увійшла до ТОП-3 країн, які фактично годують ЄС, тобто поставляють агропродукцію».

За інформацією Державної служби статистики, у 2016 році експорт до Євросоюзу збільшився на 3,7%. Хоча це і не надто високий приріст, але він свідчить, що Україна поступово освоює європейський ринок. І це на тлі економічної кризи, зниження світових цін на сировину та падіння загальних обсягів експорту через російську агресію. За словами Микольської, швидких результатів очікувати не варто, адже більш відчутне пожвавлення торгівлі відбуватиметься поступово – протягом 7 років. Саме такий період передбачений угодою на повне впровадження її умов та гармонізацію нашого законодавства з європейськими нормами.  

На думку експертів, ЗВТ уже сьогодні підштовхує українських фермерів до освоєння нових ніш на зовнішньому ринку та стимулює їх до нарощування збуту. Зокрема, якщо в 2016 році квота на часник так і не була використана до кінця, то цьогоріч вона вибрана вже на 99%.

«Ця культура складна у вирощуванні, і в нас немає напрацьованих технологій. Але зараз я бачу сплеск інтересу до неї з боку аграріїв», – резюмує експерт Продовольчої і сільськогосподарської організації ООН Андрій Ярмак.

За даними Єврокомісії, за перші чотири місяці 2017 року Україна повністю вичерпала річні безмитні квоти на мед, цукор, виноградний та яблучний соки, оброблені помідори, ячмінну крупу та борошно. Також була використана квота на кукурудзу, а до кінця травня і на пшеницю. За словами Любові Акуленко, виконавчого директора Українського центру європейської політики, така ситуація свідчить, що українські виробники активно адаптуються до вимог, що їх диктують закордонні споживачі.  

Перспективи і труднощі

За даними Мінагрополітики, з початку року ще 5 компаній отримали право експорту до ЄС. Це виробники молока, курятини та меду. А загалом сьогодні працює 278 експортерів. Одна з причин, яка стримує інших підприємців від виходу на європейський ринок, – це тимчасова невідповідність їхньої продукції європейським стандартам.  

Щоб постачати продукти за кордон, виробництво повинно мати міжнародну систему аналізу ризиків і контролю критичних точок (Hazard Analysis and Critical Control Points – НАССР), яка відповідає за безпечність продукції.

Відповідно до закону України «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів», запровадження НАССР є обов’язковим:

-          з вересня 2017 року на підприємствах, де виробляють харчові продукти з необроблених інгредієнтів тваринного походження (молокозаводах, бойнях, м’ясокомбінатах, птахофермах, бджолярнях тощо);

-          з вересня 2018 року на підприємствах, у продукції яких відсутні необроблені інгредієнти тваринного походження (соки, цукерки, шоколад);

-          з 2019 року на усіх малих підприємствах (де працює до 5 осіб).

Однак реальне запровадження системи почалося ще кілька років тому, коли великі українські торговельні мережі та супермаркети почали вимагати від вітчизняних виробників відповідності принципам НАССР. Тому чимало з них уже пройшли цей шлях. Особливо легко він дався тим компаніям, які мали стандарти якості, наближені до НАССР, – український ДСТУ 4161 та міжнародний ISO 22000.

«Для того, щоб впровадити НАССР, досить одному члену сім'ї пройти спеціальне навчання, отримати сертифікат, і тоді взагалі можна забути про витрати саме на впровадження системи. Витрати будуть потрібні тільки на вдосконалення виробництва, – розповідає національний консультант з питань біобезпеки та ветеринарії Продовольчої і сільськогосподарської організації ООН Віталій Башинський. – Те, що великі компанії витрачають чималі суми для впровадження системи якості і безпеки продукції, – це правда. Але невеликому фермерству знадобиться всього 300 доларів на навчання».

Чи побільшає квот?

Головна скарга селян – невеликі обсяги безмитних квот на найбільш ходові групи товарів:  мед, деякі види зернових, курятину. Вони вичерпуються за кілька тижнів, іноді – днів. На початку року Президент України Петро Порошенко закликав ЄС збільшити квоти і торгівельні преференції для українського експорту. А 1 червня Європарламент проголосував за відповідне рішення. Воно стосується меду, виноградного соку, кукурудзи, вівса, ячменю, а також крупи та обробленого зерна. Але чи набуде рішення чинності – поки невідомо. Ухвалити його можна лише після погодження з урядами країн-членів ЄС. Експерти прогнозують непрості перемовини.

«Загалом у нас в Євросоюзі немає дефіциту агарної продукції і не можна сказати, що ми радіємо кожному додатковому кілограму. Ця продукція конкуруватиме з нашою на ринках. Інтереси європейських фермерів треба враховувати. Але загалом ми не вважаємо можливий вплив настільки сильним, щоб це було підставою відмовити Україні у підтримці», – наголосив депутат Європарламенту Йоахім Шустер.

Українські урядовці сподіваються, що остаточний вердикт буде озвучено напередодні саміту Україна – ЄС, що відбудеться в Києві 13 липня.

Наразі потенціал експорту за квотами залишається більшим, ніж його практична реалізація. Певні квоти досі перебувають поза увагою виробників. Цього року поставки за деякими категоріями продуктів ще навіть не розпочалися. Це гриби, зокрема оброблені шампіньйони, м'ясо баранини та ягнятини, цукрова кукурудза, маргарин та вершкове масло, йогурти та цукрові сиропи. Це ті товари, які дають шанс вийти на ринок Євросоюзу. А чи скористаються ним українські підприємці – залежить від їхнього бажання та докладених зусиль. 

Оцініть матеріал!
(0 голосів)

Календар

« Травень 2018 »
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
  1 2 3 4 5 6
7 8 9 10 11 12 13
14 15 16 17 18 19 20
21 22 23 24 25 26 27
28 29 30 31