"Галю, то це ти війну закінчила, що хлопці чудять?"

Середа, 10 травня 2017 12:17

«Я пам’ятаю, як перша бомба впала на Старому Селі в Червоній Слободі, друга – приблизно біля лікарні, пам’ятаю, як у Змагайлівці після бомбування, один зі снарядів втрапив у хату – матір та її доньку вбило, а дівчинку, що перед тим туди вскочила, – викинуло хвилею, і вона залишилася в живих. Навіщо ці війни, чого серце в людини таке жорстке? Навіщо гинуть зараз наші внуки?», – розповідає Дмитро Федотович Чембай із Червоної Слободи. Минулого тижня керівники району зустрілися з ветеранами із Вергунів, Чорнявки, Геронимівки, Хацьок, Худяків, Хуторів, Червоної Слободи, Лесьок та активом районної організації ветеранів, аби вшанувати полеглих сімдесятиріччя тому борців за волю народу.

Майже кожному з них під дев’яносто років, а то й більше. Проте з їхньої пам’яті й досі не стираються жахіття Другої світової війни. Старі рани ятрить нове лихо – антитерористична операція на Сході країни. Хвилиною мовчання вшанували і своїх побратимів, які загинули у тій війні, та нинішніх героїв АТО.

– Події, що переживаємо зараз, наділяють День Перемоги у тій війні особливим змістом. Війна, на жаль, стала для нас не сторінкою з підручника історії, а жахливою реальністю, до якої ми не були готові. І сьогодні ваш приклад об’єднує нас і робить непереможними, надихає на нові звершення, допомагає долати труднощі та рухатися вперед. Доземний вам уклін та найщиріша вдячність, що не шкодували себе заради нашого майбутнього. Дякуємо вам за ваш подвиг, – наголосив голова районної ради Олексій Петрович.

Замість масштабних районних святкувань – адресна грошова допомога учасникам бойових дій. Ініціативу Петра Коренюка підтримали його колеги – депутати районної радиі спрямували 65 тисяч гривень з місцевого бюджету для 62 УБД.

Окрім того, в аптеках та аптечних пунктах населених пунктів району ви можете придбати безкоштовно низку медичних препаратів, відповідно до урядової програми «Доступні ліки»,наголосив у ході зустрічі заступник голови адміністрації.

Ветерани ділилися спогадами. Ганна Дмитрівна Соболевська з Лесьок, як завжди, дивувала всіх феноменальною пам’яттю. Вона називала імена та прізвища солдатів і командирів, із якими пройшла всю війну і завершила її в Дрездені.

А там трапився казус зі мною. Було це 8 травня. Я чергувала на радіопункті. Чути перемовляння, перегукування, а потім хтось і каже: «Девушка, милая, бери шинель и пойдем домой – война закончилась. Наш генерал и неметкий подписали перемирие». Я здала пост, а хлопці, з якими служила, й допитуються, що там чути було. Я й сказала, що війна закінчилася. Вони на радощах вистріляли в повітря свої магазини. Викликає командир і каже мені: «Галю, то це ти війну закінчила, що хлопці чудять?». «А чого вони до мене чіплялися, що чути, та що чути, питали. Я й сказала, що почула»,відповідаю. «Галю, війна закінчилася, а в тебе починається п’ять днів гауптвахти. Щоб менше говорила»,пригадує жінка. –Проте гауптвахти не булокомандир був нам як батько. А нас перекидали на Прагу.

У кожного були свої спогади, проте спільний біль.

Михайло Прокопович із Хуторів пройшов бої під Москвою, Сталінградську, Корсунь-Шевченківську битву, визволяв Білгород, Харків, Полтаву, Кременчук. Завершив війну в Угорщині. Хлопцю 1 травня1945 року виповнився 21 рік, а за кілька днів після перемоги над фашизмом, його відправили на війну з Японією. Повернувся додому влітку 1947 року,розповідає про односельця голова первинного осередку районної організації ветеранів Петро Гурін.

До речі, він забезпечив музичний супровід зустрічі, і ветерани не лише мали змогу поспілкуватися між собою, а ще й згадали та виконали кілька пісень на військову тематику.

Наприкінці зустрічі керівники району подякували ветеранам за їхню активну життєву позицію, змістовні розповіді воєнних літ та вручили квіти і солодощі, а також ще раз побажали здоров’я, довгих років життя.

Я дуже вдячна головам первинних осередків районної організації ветеранів, сільським головам та керівникам району за можливість зустрітися в неформальній обстановці. З кожним, вже не роком, а днем, наших ветеранів стає менше і менше. Поспішаймо приділити їм увагу, вислухати, почути. Сьогодні для них це найбільша радість,каже голова районної організації ветеранів Лідія Косенко. 

Оцініть матеріал!
(0 голосів)

Календар

« Червень 2018 »
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
        1 2 3
4 5 6 7 8 9 10
11 12 13 14 15 16 17
18 19 20 21 22 23 24
25 26 27 28 29 30