Впродовж тижня у Черкаському районі тривають роботи з ліквідації наслідків підтоплення домоволодінь у Свидівку та Лозівку.  

Нагадаємо, вода залила погреби та підвали у 48 домоволодіння у Будищі та понад понад 215 домоволодінь у Свидівку. У жителів Свидівка ввірвався терпець і вони стали писати скарги до  Правобережного міжрайонного управління водного господарства, аби ті врешті й почистили канали, через замулення яких вода заливає їхні домоволодіння.  

Під час виїзних засідань районної комісії ТЕБ та НС керівництво Черкаської РДА спільно з представниками Правобережного міжрайонного управління водного господарства, сільськими головами населених пунктів, міськрайонного управління ДСНС, МПК Черкаського району напрацювали спільний план дій.

Спершу взялися за відкачування води на Будище-Свидівоцькій насосній станції. Там  насоси працюють практично цілодобово, відкачуючи по 110 літрів води за секунду.

-                 Черкаська РДА звернулася з листом до регіональної комісії ТЕБ та НС з проханням вирішити питання з Черкаським обленерго про збільшення лімітів по електроенергії для Черкаського регіонального управління водних ресурсів, аби насосна станція працювала на повну потужність і продовжувала відкачувати воду, - розповідає заступник голови РДА Петро Коренюк.

Далі обстежили дренажні канали та виявили найбільш захаращені ділянки. Учора на їх розчищення та поглиблення дна залучили техніку ДП «Перемоги Нової». На завтра продовжувати роботи з поглиблення дна в дренажних каналах беруться фахівці та техніка Правобережного міжрайонного управління водного господарства. Відкачувати води з каналів взялися рятувальники міськрайонного управління ДСНС в Черкаській області та місцеві пожежні команди з Лесьок, Мошен та Ірдині. Активно підключилися працівники свидівоцького КП «Лад», да місцеві активісти.

Ситуацію зараз тримають під контролем. Проте, оскільки йде стрімке потепління, то сільські голови вже мають розроблений план евакуації населення на випадок виникнення надзвичайної ситуації.

Опубліковано в Надзвичайні події

У Руській Поляні напередодні Великодня відкрили «Університет третього віку». Квитки слухачів урочисто отримали 30 літніх жителів села, які «вступили» на факультет «Гармонійного розвитку».  Це вже третій «Університет»  в Черкаському районі, організований за ініціативи Територіального центру. Перші два функціонують в Яснозір’ї та Мошнах.

Із «вступом до навчального закладу» «студентів»  привітали керівники Черкаського району та представники Департаменту соціального захисту населення Черкаської облдержадміністрації. Окрім квитків, слухачі «Університету» отримали подарунки – паски та рушники з орнаментом.

-   В європейських країнах після виходу на заслужений відпочинок у людей життя лише починається, - говорить голова Черкаської РДА Анатолій Яріш. – Наша мрія, щоб і українські пенсіонери мали більше можливостей. Такі інноваційні проекти допомагають  особам «третього» віку адаптуватися до зміни соціального статусу.

За словами голови Черкаської районної ради Олексія Собка, подібні ініціативи не лише засвідчують, що ми прямуємо до Європи, а й сприяють утворенню та згуртуванню певної соціальної групи.

-  Куди йти людям після виходу на пенсію? – запитує він. – Тепер у них буде «Університет» і можливість не лише додатково спілкуватися, а й отримувати корисні знання.

«Цей Університет об’єднає людей», - переконаний і голова Руськополянської сільради Олег Гриценко.

 -  Коли керівництво району запропонувало відкрити його в нашому селі, я одразу погодився, бо це дуже важлива соціальна ініціатива, - пригадує він. -  Не так давно мій батько, якому зараз 74 роки, попросив мене навчити його працювати на комп’ютері. На освоєння азів у нас пішов цілий день.

В свою чергу директор Територіального центру соціального обслуговування населення Черкаського району Валерій Вишиваний розповів, що з сільським головою Руської Поляни вже є домовленість щодо відкриття ще одного курсу – комп’ютерної грамотності. Олег Гриценко пообіцяв забезпечити «Університет» необхідною технікою. Подібні університети давно стали нормою в багатьох країнах Європи.

-   На Черкащині цей проект функціонує з 2006 року, - підсумував директор Департаменту соціального захисту населення Черкаської облдержадміністрації Руслан Чикало. – Тоді ми хвилювались, чи вдасться реалізувати його. Потім змогли залучити грантові кошти. Зараз  «Університети третього віку» є в кожному районі області. Адже старість – не межа, потрібно жити далі.

Ілона Левченко

Опубліковано в Новини громад
Вівторок, 03 квітня 2018 12:08

СІМ «ЗА» програму «Котигорошко»

Минає чверть століття відтоді, як слово «Котигорошко» зазвучало не лише як назва народної казки, а насамперед як гра-випробування. Розроблена туристсько-краєзнавчим клубом «Альта», програма впроваджується у Черкаському районі і з 1994 року стала улюбленим заняттям кількох поколінь школярів Черкащини. У чому секрет «довголіття» проекту?

Ми не відбираємо дітей

«Котигорошко» – цікава для усіх, віком від 9 до 18 років, не залежно від статі, фізичних даних, уподобань та здібностей. Кожен самостійно, вільно і добровільно обираючи гурток, отримує можливість у неформальній обстановці реалізувати себе, позбутись будь-яких особистих комплексів. Розрахована на будь-якого учня: відмінника і не дуже. Програма дає можливість хлопчику чи дівчинці вибрати заняття до душі. У колективі діти самостійно вчаться планувати і здійснювати задумане через запровадження системи самоврядування. Сходини зростання майстерності котигорошківця формують відповідальність перед однолітками за доручену справу і водночас – можливість проявити себе в тому, що тобі подобається.

Доступність в реалізації

 Програма проста й доступна для втілення у будь-якому навчальному закладі чи громадських об’єднаннях. Керівниками гурту можуть бути всі, незалежно від статі чи спеціальної фахової підготовки, педагоги, наставники з числа керівників громадських організацій. «Котигорошко» ефективна в організації навчально-виховного процесу в загальноосвітніх школах будь-якого ступеня, в системі позашкільної освіти чи громадських організаціях. За програмою можуть працювати і досвідчені, й ті, хто робить перші кроки на педагогічній ниві.

Комплексна програма

За двадцять п’ять років із просто гри-випробування «Котигорошко» стала послідовною, цілісною, системною, комплексною програмою, високоефективним засобом в реалізації системи національного патріотичного виховання. Програма передбачає широкий спектр форм і методів роботи з дітьми. Це насамперед системні заняття в гуртках, а також участь в походах та екскурсіях, вікторинах, конкурсах різного змісту і напрямку. Запропоновано різноманітний спектр випробувань, серед яких кожен може знайти «своє», а отже, виявити якнайбільші вміння і здібності – самореалізуватись.

Національна по духу, патріотична за змістом

Із раннього дитинства нам знайомий казковий персонаж Котигорошко, що став уособленням відчайдушного борця з несправедливістю, доброго й дотепного, допитливого й кмітливого. Звичайний хлопчик дає змогу зрозуміти тим, хто бере участь у програмі «Котигорошко»: «Україна починається з мене!» Від простих і щоденних вчинків, від ставлення до усього довколишнього на рідній землі – це і є патріотизм.

Захищаємо те, що любимо, любимо те, що знаємо, знаємо те, що вивчаємо, ці прості слова якнайповніше відображають принцип формування найголовніших якостей справжнього громадянина, патріота рідної землі. «Котигорошко» просто й доступно допомагає увійти у світ, доторкнутись до оточуючого й усвідомити, що усе в житті держави залежить від кожного. Цьому сприяють живі уроки реальних прикладів історії під час походів, екскурсій, участі у найрізноманітніших доброчинних акціях котигрошківців.

Реалізація програми «Котигорошко» дає змогу неформально вивчити історію своєї малої Батьківщини, доторкнутись до природних та історико-культурних надбань нашого народу, роду, родини, сім’ї.

 

Туризм – основа пізнання

Поєднання особистого захоплення кожного учасника туризмом, краєзнавством, спортом з життєвою необхідністю того, що робиш, помножені на романтику – ось формула тривалої дієвості програми «Котигорошко». Неповторні і незабутні емоції подорожей, перебування на природі, можливість випробувати себе, формування екологічної культури та культури спілкування з однолітками – усе це дає лише один туристський похід. Саме туризм дає можливість перевірити на практиці знання з основ наук, випробувати уміння і навички, необхідні у побуті. «Котигорошко» – це вдосконалення та підсумок в ігровій формі усього того, чому навчаються на уроках. Водночас заняття в гуртку розширює знання учня з навчальних дисциплін.

Зв’язок із життям

На заняттях гуртків діти вчаться тому, що необхідно знати й уміти кожній людині: від поведінки у повсякденному житті й побуті до необхідності врятувати себе і надати допомогу оточуючим та готовності до захисту своєї землі.

Щороку фінали гри-випробування проходять в різних населених пунктах. Це кілька днів проживання в наметах. Перебування в таборі дає змогу оволодіти навичками проживання в польових умовах: ставити намет, укладати рюкзак, поводитись у складних погодних умовах, рубати дрова, готувати страви на вогнищі, дотримуватись правил особистої гігієни, проводити дрібний ремонт одягу. Найчастіше цих життєвонеобхідних навичок школярі найперше починають опановувати саме під час перебування в таборі. У дітей формується самостійність, індивідуальність, психологічна сумісність в колективі, вміння вистояти в екстремальній ситуації, почуття взаємодопомоги, сміливості, екологічна культура.

Багаторічний досвід організації районної та обласної гри

Хто бажає працювати за програмою «Котигорошко» – може це робити без проблем. Ми маємо комплект навчальних програм, затверджених в установленому порядку. До програм пропонуємо посібники та ігрові методики, адаптовані під особливості дітей. Родзинкою методичної допомоги є заняття семінару-практикуму для педагогів та дітей у «Школі Котигорошка». Мобілізація організаційного та порівняно незначного фінансового забезпечення дозволяє на високому рівні здійснювати постійну зайнятість упродовж року значної кількості дітей різного віку сучасними цікавими та змістовними формами роботи.

Ми дякуємо всім, хто сприяє впровадженню національно-патріотичної програми для дітей та молоді «Котигорошко». Щира вдячність за підтримку котигорошківського руху генеральному директору ДП «Перемога Нова» Віктору Гринюку, генеральному директору групи компаній «МАЇС» Сергію Терещуку, народному депутату України Владиславу Голубу, Черкаській районній організації Радикальної партії Олега Ляшка, відділу освіти та відділу у справах сім’ї молоді та спорту Черкаської РДА, районному спортивному клубу «Славутич», працівникам туристсько-краєзнавчого відділу Черкаської районної станції юних техніків, депутатам Будищенської сільської ради та сільському голові села Будище Григорію Приходьку, депутатам Черкаської районної ради та усім, хто був причетний до реалізації програми та подарував багатьом справжнє незабутнє на усе життя свято.

Ми з упевненою надією дивимось у майбутнє, вдосконалюємо програму і себе. То ж приєднуйтесь. Бо «Котигорошко» – це наша гра!» – говорять із захопленням і дорослі, й діти Черкаської когорти котигорошківців!

 Анатолій Журило, завідувач туристсько-краєзнавчого відділу Черкаської райСЮТ, голова дитячого громадського об’єднання «Турклуб «Альта»

Опубліковано в Освіта

Потяг децентралізації, який вже третій рік поспіль курсує країною, прискорює темп. Якщо першопрохідці квиток та місця собі забронювали заздалегідь, отримуючи тепер бонуси у вигляді інфраструктурної субвенції, податкових надходжень, а віднедавна й землі за межами населеного пункту, то громади, які сумнівалися на старті, тепер намагаються заскочити в нього на ходу.

Нагадаємо, першооб’єднавцями у Черкаському районі стали жителі Білозір’я та Ірдині. Вони ще у 2015 році придбали собі квитки і вирушили в дорогу. Торік змогли домовитися громади Степанківської та Хацьківської сільських рад, утворивши Степанківську ОТГ. Цьогоріч після тривалих перемовин врешті дійшли згоди руськополянці та геронимівчани. Вони вже заскочили в потяг децентралізації – чекають на вибори.

А от жителям Червоної Слободи право на участь в процесах децентралізації довелося виборювати через суд. Добровільному об’єднанню там противилася вже колишня очільниця громади. Рішенням депутатів місцевої ради, підтверджене ще й у судовому порядку, її повноваження достроково припинені.

Якщо раніше у Вергунах та Хуторах люди відхиляли пропозиції сусідів про об’єднання, то ризик стати частиною міста Черкаси з представництвом там їхніх інтересів в органах управління  у «півдепутата» змушує жителів цих населених пунктів переглянути свої позиції. Тим більше й нагода з’явилася знову – депутати Червонослобідської сільської ради надіслали їм пропозицію об’єднатися в одну громаду.

В такому складі громада отримає додатково 73,5 мільйонів гривень

Такі цифри озвучують фахівці Черкаського відокремленого підрозділу «Центру розвитку місцевого самоврядування».

-                 Після об’єднання дохід на одного жителя такої громади становитиме 5019 грн. Наразі в середньому він сягає 1519 гривень. Тобто зросте втричі, - зауважує директор Центру Сергій Слинько.

При цьому за три роки зволікань громади вже втратили 32,7 мільйона гривень інфраструктурної субвенції, яку могли б отримати від держави на розвиток населених пунктів, що її утворили.

 Не допустити погіршення соціальних стандартів

Такою вбачає вихідну точку для обговорення пропозицій про об’єднання в одну громаду сільський голова Вергунівської сільської ради Тарас Горбенко.

-                 Наразі Вергуни мають альтернативні варіанти для об’єднання, - зауважив він. – По-перше, це приєднання до вже утвореної Степанківської ОТГ. Справді, Степанки нам надавали пропозиції ще до утворення ОТГ. Наша громада відмовилася, мотивуючи тим, щоб центр був саме у Вергунах. Натепер, громадськість села вже задумується, а чи не повернутися до цього варіанта. Ми розуміємо, що тут ми вже втратили позицію рівноправного партнера, бо громада вже сформована, має стратегію розвитку і ми лише приєднуємося до цього процесу. По-друге, є пропозиція від Червоної Слободи. Проект цікавий, але маємо сумніви. Чи, об’єднавшись, громада не втратить здобуте у власному інфраструктурному розвитку. Маю на увазі дві загальноосвітні школи, дитячий садок, будинок культури та сільський клуб і так далі. Інакше кажучи, ми готові розглянути такий проект за умови – вихідною точкою спілкування має стати недопущення погіршення якості соціальних стандартів. Тобто жоден із закладів соціальної сфери, що діє на території Вергунівської сільської ради, не повинен бути ліквідований чи реорганізований, що вплине на якість життя населення.

 Вирішальною точкою стане громадське обговорення

На цьому наголошує сільський голова Хутірської сільської ради Олександр Литвиненко. У Хуторах, як і Вергунах, воно призначене на 9 квітня. До речі, в соціальних мережах вже майорять лозунги рекламного характеру на кшталт «Хутори – незалежне село». Таким чином, поки більшість громади розмірковує, меншість, яка, зазвичай, популістично «проти всіх» – діє.

-                 Натепер думка громадськості розділилася навпіл. Одні – схиляються до Черкас, вважаючи, що стануть містянами, інші – до об’єднання із Червоною Слободою, - розповідає він. – Ми отримували пропозиції і від Степанківської ОТГ, ще на старті її формування. Проте історичні передумови склалися так, що жителі Хуторів не хочуть двічі заходити в одну воду. Колись Хутори та Степанки мали одну сільську раду на двох – у Степанках. І відтоді як від’єдналися, повертатися назад не хочуть.

 Вигідніше збудувати своє, аніж добудовуватися

Принаймні, так міркують фахівці Центру розвитку місцевого самоврядування, оперуючи цифрами та законодавчими фактами. Там зауважують, що Черкаська область особлива у децентралізаційних процесах.

-                 Закон про добровільне об’єднання територіальних громад не змінює статус громад. Тобто у разі об’єднання із Черкасами населений пункт Хутори, чи Вергуни так і залишиться населеним пунктом Хутори чи  Вергуни, а не містом Черкаси. А от представництво його інтересів в органах управління такої громади буде обмежуватися максимум голосом старости у виконкомі. І тут наразі складно говорити – чи матимуть навколишні села у випадку об’єднання із містом потужний розвиток, - зауважує директор Центру Сергій Слинько. – Моя думка, краще будувати нову структуру, аніж добудовуватися. Є зараз можливість провести добровільне об’єднання громад у власному форматі, не поданому чи нав’язаному, вибудувати свою стратегію відносин в такій громаді, обговорити всі сумнівні фактори, прописати їх у рішеннях, аби кожна з громад отримала вигоду від об’єднання, то чому б цим не скористатися?

Кажуть, що воля громади – то закон для влади. Проте, висловлюючи свою волю, громада не повинна забувати й про відповідальність за прийняті рішення. А яким вони будуть покажуть громадські обговорення у Хуторах та Вергунах, заплановані на наступний тиждень.

Наталія Усенко

Опубліковано в Головні новини

Календар

« Квітень 2018 »
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
            1
2 3 4 5 6 7 8
9 10 11 12 13 14 15
16 17 18 19 20 21 22
23 24 25 26 27 28 29
30