В управлінні праці та соціального захисту населення ЧРДА наголошують, що набула чинності постанова Кабінету Міністрів України від 20.12.2017 №1017, якою визначено механізм розрахунку середньої вартості компенсації за путівку та за самостійне санаторно-курортне лікування.

Відтак, середня вартість путівки для виплати грошової компенсації та компенсації вартості самостійного санаторно-курортного лікування обчислюється з розрахунку 35 % (з округленням до однієї гривні) розміру одного прожиткового мінімуму, щороку встановленого законом на 1 січня відповідного року для осіб, які втратили працездатність. Прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, з 01.01.2018 встановлений у розміру 1373,00 гривень.

Враховуючи вищезазначене, середня вартість путівки для виплати грошової компенсації в поточному році становить 481 грн (1373 грн х35%).

Грошова компенсація для осіб з інвалідністю (від загального захворювання та з дитинства) у 2018 році становитиме:

- І та ІІ групи - 361 грн (481 грн х 75%),

- ІІІ групи – 241 грн  (481 грн х 50%).

Для інвалідів війни:

- І та ІІ групи - 481 грн (481 грн х 100%),

- ІІІ групи – 361 грн  (481 грн х 75%).

За додатковою інформацією звертатись за тел. 64 34 72.

Опубліковано в Політика

Досить часто у своїх побажаннях іменинникам ми зичимо прожити до ста років. Таких пророцтв на віку чимало адресувалось рідними, друзями і просто знайомими Марії Харитонівні Бабохіній із Шелепух. А побажання здійснились. 15 лютого жінка відсвяткувала свій сотий день народження.

За своє не просте життя Марія Харитонівна стала свідком багатьох історичних подій – колективізації, голодомору, війни, післявоєнні лихоліття. Та складні життєві події не зламали її, а лише навчили по­справжньому цінувати кожен прожитий день.

У 1933 році вся сім’я Марії Бабохіної – батько, мати та троє старших у родині дітей – загинули від голоду.

– Батько поїхав до Білорусі, аби виміняти сімейні цінності на їжу, але додому не повернувся, – розповідає дочка ювілярки Зоя Постольна. – Бабуся по мамі та ще троє дітей померли від голоду, і моїй мамі довелося більше двох тижнів жити в одному будинку поряд з трупами своїх близьких. Від голодної смерті її врятували рідні тітки, котрі привезли з Білорусі хліб. Відтоді мати жила і виховувалася разом із тітками.

Тяжким видались роки Другої світової війни. Марія Харитонівна пригадує, як доводилося ховатися від солдат вермахту по лісах та болотах, аби не втрапити до остербайтерського полону.

Після війни жінка працювала в колгоспі, виконуючи різні роботи. Навіть трактором кермувати довелося. У колгоспі Марія Харитонівна познайомилася зі своїм майбутнім чоловіком Федором Бабохіним. Він був родом із Росії, але у 1947 році, разом з приятелем, переїхав до України й оселився у Шелепухах. Саме у цьому селі подружжя й прожило усе подальше життя.

Уже сьомий рік поспіль жінка прикута до інвалідного візка. Нею опікується її єдина донька Зоя Федорівна.

– У молоді роки мама захоплювалася вишиванням. Це захоплення вона пронесла крізь усе своє життя, – розповідає донька. – Сьогодні руки її вже не слухаються, але розум та пам'ять, як і раніше, залишаються ясними.

Зі столітнім ювілеєм Марію Харитонівну привітали не лише рідні та знайомі люди. З подарунками квітами до неї завітали народний депутат Владислав Голуб, голова районної адміністрації Анатолій Яріш, сільський голова Олександр Мороз, начальник управління соцзахисту Сергій Коваль.

Попри усі життєві труднощі та негаразди Марія Харитонівна зберегла життєлюбство та вдячність за довге хоч і не легке, але наділене їй Богом життя.

Артем Яковлєв

Опубліковано в Новини громад

Календар

« Лютий 2018 »
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
      1 2 3 4
5 6 7 8 9 10 11
12 13 14 15 16 17 18
19 20 21 22 23 24 25
26 27 28