Минулого тижня сімнадцятирічні юнаки Черкаського району взяли участь у процедурі приписки до призовної дільниці. Щорічна кампанія проводиться в рамках  Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу».

Не підлягають приписці до призовних дільниць громадяни України, які відбувають покарання в установах виконання покарань або до яких застосовано примусові заходи медичного характеру.

«Приємно вразив рівень патріотичного виховання нашої молоді»

Зранку, попри негоду, юнаки з різних куточків району прибули до Черкаського ОМВК, аби отримати один із найважливіших для українського громадянина документів – посвідчення про приписку до призовної дільниці. Без цього документа неможливо здійснити жодного важливого правового кроку – ні змінити місце постійної реєстрації, ні вступити до навчального закладу, навіть влаштуватися на роботу чи поїхати за кордон.

До процедури отримання приписного посвідчення входить проходження медичної комісії – огляд допризовників лікарями різного профілю з метою визначення ступеню придатності юнаків до військової служби. За результатами медичної комісії, вони можуть бути зараховані до категорії придатних, обмежено придатних або непридатних для проходження військової служби.

− Таку медичну комісію у своєму житті хлопці проходитимуть систематично, − розповідає військовий психолог Черкаського ОМВК Валентина Чубенко-Савченко. − Наступного разу, відповідно до чинного законодавства, юнаки зобов’язані самостійно з’явитися на медогляд після досягнення ними 20 років, під час найближчого офіційно оголошеного призову на строкову службу. А після звільнення у запас, комісію необхідно буде проходити раз на п’ять років.

Окрім обстеження стану фізичного здоров’я, хлопці також пройшли детальне психологічне дослідження. Тісна співпраця групи професійно-психологічного відбору Черкаського ОМВК із психологами, соціальними педагогами та викладачами «Захисту Вітчизни» навчальних закладів району дали можливість об’єктивно визначити ступінь психологічної готовності кожного з юнаків до військової служби. В цілому загальна карта отриманих результатів дає надію на гарні перспективи щодо якості майбутніх призовів на строкову службу. А на виявлених поодиноких випадках з певними зонами ризику (ознаки суїцидальної поведінки та схильності до наркотичної чи алкогольної залежності, критичний рівень конфліктності, низький рівень комунікативних здібностей і стресостійкості та інше) сфокусується увага юнаків та їхніх батьків. А також у разі необхідності буде запропонована допомога психолога або інших профільних спеціалістів.

− Цьогоріч отримала неабияке задоволення від спілкування з хлопцями. Приємно вразив рівень патріотичного виховання нашої молоді. А це означає, що інформаційно-просвітницька діяльність у школах здійснюється належним чином, − зауважує Валентина Миколаївна. – Юнаки добре ознайомлені не лише зі своїми правами, але й безпосередніми обов’язками. Багато хто вже сьогодні бачить себе у ролі майбутніх військовослужбовців, захисників своєї держави. Є й такі, хто висловлює бажання стати професійним військовим і планує вступати до військового вишу.

 «Не раджу «косити» під дурника»

− Наполегливо не рекомендую цього робити, − звертається до молоді Валентина Чубенко-Савченко. − Інколи трапляється, що з порадами «закосити» від армії до хлопців звертаються різні сумнівні особистості. Звісно ж, більшість юнаків пропускають їхні слова повз вуха, але буває й таке, коли «порадникам» таки вдається когось накрутити. І тоді здорові й дужі молодики починають вигадувати собі діагнози – енурез, психічні розлади, суїцидальні схильності, лунатизм і тому подібне. Лікарі з усією відповідальністю ставляться до будь-яких скарг і направляють таких хлопців на повне обстеження у психіатричний стаціонар. Продовжуючи «клеїти» дурня, такі юнаки, самі того не усвідомлюючи, таврують себе на все подальше життя. Справа в тому, що, ставши на психіатричний облік та отримавши відповідний медичний висновок, юнак надалі зіштовхнеться з неабиякими проблемами під час пошуку роботи або вступу до навчального закладу. Ось так недолугими вчинками можна поламати своє життя.

Строковиків не направляють служити в зону АТО

Найчастіше намагання «закосити» від армії спричинені страхом потрапити до зони проведення АТО. У військкоматі вкотре нагадують, що побоювання ці абсолютно безпідставні. Згідно з чинним законодавством, особи, призвані на строкову службу, не направляються до АТО, а служать виключно в межах мирної території України. Усі спекуляції навколо цього питання – цілеспрямовані провокації, що регулярно здійснюються у ході інформаційної війни проти України.

Одразу після призову новобранців направляють до навчального центру, впродовж трьох з половиною місяців вони проходять курс молодого бійця і набувають військово-облікову спеціальність. Саме тут складають Присягу на вірність українському народові. Після цього бійці відбувають до військових частин, які знаходяться поза межами АТО, де і продовжують нести службу (1-1,5 року відповідно до норм чинного законодавства). Слід зауважити, що лише через півроку після призову на військову службу, військовослужбовець отримує право ініціювати питання щодо укладання контракту зі Збройними силами України (терміном на 3 роки). І тільки у разі його підписання, уже військовий-контрактник, не менше одного року відслужить у зоні проведення антитерористичної операції.

«Бути військовим − престижно»

У цьому впевнені учні Герониміської загальноосвітньої школи.

– Хочу служити у прикордонних військах. Прагну захищати кордони нашої держави, аби жоден ворог не смів топтати українську землю. У свій час мій батько був прикордонником, і мені теж імпонує цей рід військ, – розповідає Олег Іванцов. – Взагалі, бути військовим – престижно, адже служба в армії – вибір сильних і сміливих людей.

– А я хотів би нести службу в десантно-штурмових військах. Вважаю, це саме те місце, де якнайкраще можна перевірити себе, свою стійкість, волю і витримку, – каже Павло Пісний.

Усю повноту теоретичної та практичної підготовки хлопці отримують на уроках «Захист Вітчизни». Майже всі вони вже готові до строкової служби. Також не виникає нарікань й на рівень свідомості й патріотичного налаштування юнаків. Принаймні, у цьому запевняє вчитель Геронимівської ЗОШ Володимир Фармагей.

– Сьогодні не 2014-й, по кущах ніхто не ховається. Навпаки хлопці хочуть служити в армії, а деякі навіть прагнуть вступати до військових вишів. Приходять до мене за порадами, питають, що потрібно «підтягнути», підучити, надолужити. Підхід до справи серйозний. Одразу помітно, що вони рішуче бажають опанувати військове ремесло. Та це й не дивно, адже наразі Збройні сили України реформуються докорінним чином. У результаті ми отримуємо міцну армію, високооплачувану зайнятість, кваліфіковані кадри й вмотивовану молодь, – переконує Володимир Фармагей.

Також останнім часом в Україні спостерігається цікава тенденція – потрапити до війська прагнуть не лише чоловіки.

– Коли ми відвідуємо школи з інформаційно-роз’яснювальними лекціями, все частіше лунають запитання на кшталт: «Я дівчина і хочу служити в армії! Куди мені звертатися?». На жаль, законодавством для них не передбачено можливості призову на строкову військову службу (термін 1-1,5року). Шанс з’являється лише по досягненню 18 років, на певні військово облікові спеціальності і лише в рамках контрактної служби ( термін 3 роки). – розповідає Валентина Чубенко-Савченко. – Та я щиро сподіваюся, що з прийняттям змін до гендерного законодавства, незабаром усі дівчата, якщо забажають, отримають можливість відчути на собі формат строкової служби в Збройних силах України.

– Загалом же, приписна кампанія серед юнаків Черкаського району минула планово та без ускладнень, близько 200 юнаків з району взяли в ній участь. Щиро вдячний за допомогу та ефективну співпрацю Черкаській райдержадміністрації, сільським радам та загальноосвітнім школам, – зауважив заступник військового комісара Черкаського ОМВК, начальник відділення комплектування, підполковник Олександр Шиш.

Артем ЯКОВЛЄВ

Опубліковано в Новини громад

Після негоди, що накрила Черкащину минулого тижня, виїзд з Черкас у бік Канева місцями має постапокаліптичний вигляд: обабіч автошляху під важкими сніговими шапками похилилися сосни, валяються зламані гілки, лежать подекуди вивернуті з корінням дерева.

З начальником служби безпеки ДП «Перемога Нова» Володимиром Ляшком їдемо в бік Будища. Дорогою він розповідає, що над усуненням наслідків негоди працюють вже п’яту добу. Щоб допомогти вибратися зі снігового полону відрізаним від цивілізації жителям Будища, Лозівка, Єлизаветівки та Новоселівки, підприємство задіяло до десяти одиниць важкої техніки та з сотню фахівців. Люди працюють в позмінному режимі цілодобово: розчищають дороги, розпилюють та прибирають повалені дерева. За цей час «розгребли» не лише дороги в Будищі, а й деякі ділянки автошляхів обласного значення. І це лише частина зробленого «Перемогою»  для ліквідації наслідків негоди.

 Прибрали сніг з вулиць

На ранок понеділка в Будищі та суміжних з ним селах сільської ради можна безпроблемно пересуватися і людям, і транспорту. Хоча, за словами голови Будищенської сільради Григорія Приходька,  потужні снігопади на два дні практично відрізали  від цивілізації 4 села.

-         У нас пошкодження в усіх чотирьох населених пунктах.  Головна  проблема – відсутність світла. Електромережі  по населених пунктах практично лежать, - говорить він. -  Найбільше  постраждав  Лозівок.  Там  8 підстанцій. Тільки  № 672 не пошкоджена. На кожній підстанції 6-8 прольотів проводів обірвані. На сьогодні їх «підняли» лише в одному місці. Це  1% від загального обсягу робіт.  Робочої сили  від обленерго не вистачає.

За його ж словами, благенький тракторець місцевої комунальної служби можливо й досі б розгрібав сніг на вулицях, якби місцеве підприємство-соціальний партнер громади не вивело свою техніку.

-         Окрім того, «Перемога Нова» надала  дизельне паливо та бензин для генераторів і ми маємо змогу забезпечити функціонування котлів у дитячому садочку, Будинку культури та школі, - перелічує Григорій Миколайович.

 Зі світлом і в теплі підопічні терцентру

По допомогу до «Перемоги Нової» звернувся і керівник Лозівоцького стаціонарного відділення Черкаського районного територіального центру соціального обслуговування населення Степан Дацько. Через потужні снігопади заклад, де мешкають 37 літніх підопічних,  ще 17 січня опинився без світла та тепла. Нині біля будівлі стоїть така собі сіра «будочка на колесах» - дизельний генератор. Він забезпечує  електроенергією приміщення стаціонару.

-         Генератор працює цілодобово, вимикаємо його лише вдень на дві-три години.  Тому маємо змогу функціонувати в звичайному режимі, зварити людям поїсти, - розповідає Степан Дацько. – До директора  Віктора Степановича Гринюка ми постійно звертаємося. Якби не було тут «Перемоги Нової»,  не знаю як ці села взагалі б виживали. Їхні трактори день і ніч по селу «ходили». Все, що тут розгорнуто, включно з дорогою на поле, завдяки його вказівці.

 

Пліч-о-пліч з енергетиками

Біля Лозівка, неподалік насосної станції, попри обідню годину, працює важка техніка, метушаться люди. Тут ліквідовує наслідки негоди зведена команда енергетиків – від ПАТ «Черкасиобленерго» та РЕМу. Пліч-о-пліч з ними працюють і люди від «Перемоги Нової» на чолі з головним енергетиком підприємства Михайлом Кошелєвим.

-         Проблема в тому, що багато ліній електромереж йде через ліси. Туди практично неможливо дістатись. На цій  дільниці  через кожні 50 метрів на електромережах «лежать» дерева чи гілки,  - розповідає він. – Тому робота просувається повільно: до обіду пройшли два кілометри й стільки ж плануємо зробити після відпочинку. Загалом на цій території сотні кілометрів електромереж і потрібен величезний людський та технічний ресурс. Ми хочемо, щоб світло та тепло прийшло до людей якомога швидше, тому задіяли всі ресурси – і людей, і техніку. Я, наприклад, з минулого четверга дві доби практично не спав.

 Безплатні обіди та мобільні бригади

Територія біля адмінприміщення «Перемоги Нової» нагадує чи то оперативний штаб, чи то пересувний пункт. На подвір’ї стоїть важка техніка та ходять люди у спецодязі. Час від часу лунає: «Хлопці, на броню, поїхали!»  З’ясовується, що зараз тут безплатно годують працівників, задіяних у ліквідації наслідків негоди.

-         Перше, друге, компот і булочка. Все, як і має бути. Люди не голодні,  - ділиться враженнями майстер дільниці служби  високовольтних ліній ПАТ «Черкасиобленерго»  Павло Чинбай.

-         Дякуємо підприємству, бо за три дні, що ми працюємо на різних дільницях, нас вперше по-людськи нагодували, - підключаються до розмови й інші енергетики. – Взагалі дякуємо працівникам підприємства, бо завдяки їм ми змогли вчора пробитися до тих дільниць,  що були пошкоджені.

Поки частина рятувальників обідає, на місцевих дорогах чергують мобільні бригади від «Перемоги Нової». Якщо якесь із дерев падає,  вони оперативно під’їжджають,  розпилюють його та  звільняють дорогу.

 

«Щоб  село не «попливло»,  розчищають канал»

Будище розташоване на болотистій місцині і з усіх боків оточене дренажними каналами. На найбільш аварійному ритмічно вичерпує суміш із снігу, багнюки та осокору сучасний екскаватор.  Тут же за ходом цих випереджувально-аварійних робіт  спостерігає  директор ДП «Перемога Нова» Віктор Гринюк.  Принагідно він розповідає, що цей канал турбує людей вже давно. Коли влітку тиждень дощило, у людей підтопило льохи. Тоді громада забила на сполох, шукаючи допомоги. Не отримавши її деінде, звернулися на підприємство.

-         Зважаючи на складні погодні умови, ми розуміємо, що потрібно працювати на випередження. Адже якщо нічого не зробити, після того, як розтане сніг, матимемо іншу проблему – підтоплення населеного пункту, - пояснює Віктор Степанович. – Тому ми знайшли підрядника, «озброєного» необхідною технікою й здатного виконати потрібні роботи.

За словами Віктора Гринюка, очищення каналу коштуватиме підприємству 160 тис. грн. Але «Перемога Нова» готова заплатити, бо в цьому населеному пункті живуть люди, які працюють на їхньому підприємстві.

Загалом для підтримки життєдіяльності постраждалих від негоди сіл підприємство надало паливно-мастильні матеріали, до десяти одиниць важкої техніки та спрямувало сотню фахівців різних напрямків. Це і електрики, і трактористи, і працівники їдальні, які готують для працівників РЕМів та Обленерго.

-         Ми маємо пересувні електростанції і готові подати напругу в інші населені пункти.  Але стан їхніх ліній електромереж не дозволяє це зробити. Тому у соціальній угоді на 2018 рік  є, наприклад,  пункт стосовно відновлення ліній електромереж на вулицях Велика у Будищі та Шкільна в Лозівку. Це вже узгоджено рішенням Будищенської сільради, - поділився планами очільник «Перемоги».

До речі, щоб підняти моральний дух енергетиків, які працюють у надважких умовах,  «Перемога Нова» планує по закінченню робіт на «35-ах» видати кожному з них по 3 тис. грн премії. За словами Віктора Гринюка, це питання вже узгоджено з керівництвом ПАТ «Черкасиобленерго».

Спілкувалась Ілона Левченко

Опубліковано в Новини громад

У Черкаському районі визначені переможці районного конкурсу на кращу сільську раду за результатами роботи в 2017 році.

Нагадаємо, щорічний районний конкурсу на кращу сільську раду проводиться з метою вивчення, узагальнення і поширення кращого досвіду роботи сільських рад району, їх виконавчих комітетів, поліпшення діяльності сільських рад у розвитку самоврядності, зміцненні самодостатності територіальних громад.

Перше місце здобула Свидівоцька сільська рада, яка й представлятиме район в обласному конкурсі. Друге – Леськівська, третє – Думанецька сільська рада. Близькими до перемоги за багатьма показниками були також Руськополянська, Сагунівська, Червонослобідська сільські ради.

-         Під час визначення переможців конкурсна комісія враховувала показники економічного та соціального розвитку територіальних громад, виконання місцевих бюджетів, хід реалізації державної політики щодо вирішення інших соціальних та гуманітарних питань та інші напрямки роботи, - прокоментував голова районної ради Олексій Собко.

Відповідно до положення, сільські ради, які посіли призові місця, розподілять між собою призовий фонд у сумі 45 тисяч гривень: за І місце – 20 тисяч гривень, за друге - 15 тисяч і за ІІІ місце – 10 тисяч гривень. Розмір призового фонду залишився на рівні минулого року. Нагадаємо, торік переможцями районного етапу конкурсу стали Вергунівська, Чорнявська та Мошнівська сільські ради. Черкаський район на обласному конкурсі представляла Мошнівська сільська рада, яка здобула друге місце.

 

Опубліковано в Новини громад

Календар

« Січень 2018 »
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
1 2 3 4 5 6 7
8 9 10 11 12 13 14
15 16 17 18 19 20 21
22 23 24 25 26 27 28
29 30 31