Єднаймося, бо ми того варті

П'ятниця, 20 січня 2017 09:25

День Соборності свято, яке відзначають щороку в день проголошення Акту Злуки Української Народної Республікий Західноукраїнської Народної Республіки, що відбулося в 1919році.

Офіційно в Україні День Соборності відзначають із 1999 року.

Як це було

17 грудня 1917 року більшовицька Рада народних комісарів РРФСР передала Українській Центральній Раді «Маніфест до українського народу з ультимативними вимогами до Української Ради» Володимира Леніна і Льва Троцького. Документ вимагав від українського уряду безумовної допомоги більшовикам в Україні. Ультиматум був відхилений 20 грудня 1917 року УЦР за підписами Володимира Винниченка та Симона Петлюри. Відхилення цього ультиматуму стало приводом для початку більшовицької агресії проти України.

Обґрунтовуючи рішення про прийняття ІV Універсалу бажанням укласти мирний договір з країнами Четверного Союзу та прагненням не допустити втручання більшовиків у внутрішні справи України, Центральна Рада проголошувала УНР «самостійною, ні від кого незалежною, вільною, суверенною державою українського народу». Джерелом влади проголошено народ України.

1 грудня 1918 р. у Фастові був підписаний «Передвступний договір» про об’єднання УНР і ЗУНР, у якому було заявлено про непохитний намір в найкоротший строк створити єдину державу. 3 січня 1919 року Національна Рада УНР у місті Станіславі (Івано-Франківськ) схвалила закон про об’єднання Західноукраїнської Народної Республіки з Наддніпрянською Українською Народною Республікою в Народну Республіку.

Проголошення злуки було призначено на 12:00 годину 22 січня 1919 року, тобто першу річницю проголошення ІV Універсалу про повну незалежність України.

22 січня було проголошено всенародним і державним святом. День видався погідний і гарний, з легким морозом. Київ був прикрашений синьо-жовтими прапорами, гербами. О 9:00 ранку в усіх церквах відправляли богослужіння.

 Головні урочистості відбувалися на Софійській площі, де було зведено тріумфальну арку, прикрашену старовинними гербами. О 12:00 розпочалася урочиста церемонія проголошення Акта злуки. На масовому вічі посол Західноукраїнської Народної Республіки Лонгін Цегельський передав грамоту Національної Ради «Про об’єднання Західноукраїнської Народної Республіки з Великою Східною Україною» голові Директорії Володимиру Винниченку. Член Директорії, професор Федір Швець урочисто зачитав Універсал Директорії:

 Після урочистого проголошення злуки на Софійській площі відбувся молебень, а потімвійськовий парад під керівництвом полковника Івана Чмоли. Приймав парад полковник Євген Коновалець.

Актом злуки стверджувалось об’єднання двох держав, що постали на уламках Російської і Австро-Угорської імперій в єдину соборну Українську державу, яка відтоді ставала гарантом загальнонаціональних інтересів українців. Століттями розірваний народ визволився з неволі й возз’єднався на своїй землі.

Перше офіційне святкування

22 січня 1939 р. було вперше за 20 років урочисто відзначено на офіційному рівні свято Соборності. Відбулося це у Карпатській Україні, яка на той час була у складі Чехословаччини. Це була не просто маніфестація. За 20 років перебування краю у складі Чехословаччини це була найбільша демонстрація місцевого населення. У ній взяли участь 30 тис. закарпатців, які з’їхалися до столиці Карпатської України з усіх куточків краю.

 Зі спогадів письменника та журналіста Василя Ґренджи-Донського про святкування 20-ї річниці Акту Злуки в Хусті 22 січня 1939 року:

«Від самого ранку поїзд за поїздом бігає, українське населення спішить до столиці на маніфестації. Довжезний ряд селянських возів з близької околиці, вантажні самоходи з дальших сіл, а поїзди з найдальших закутин привозять учасників. Тисячі возів, роверів, авт заповнили бічні вулиці. Сотні, ба тисячі, синьо-жовтих прапорів по вулицях, ці дві барви сьогодні домінують. Уніформи, народні одяги з різних околиць по хустських вулицях маком цвітуть. Зразу можна розрізнити з одягу: Гуцульщина, Хустщина, Волівщина, Севлющина і т. д. Навіть із далекої Ужанщини та Середнянщини людей повно. Це ж річниця української соборності, велике свято! Під синьо-жовтими прапорами маршують із різних напрямків, найбільше від станції, з піснями на вустах. Волівщина заступлена сильно; саме тільки Волове послало аж трьома величезними вантажними автами своїх заступників, щось біля двохсот людей».

 Перший «живий ланцюг»

21 січня 1990 р. патріотичні сили організували «живий ланцюг» між Києвом, Львовом та Івано-Франківськом як символ духовної єдності людей східних і західних земель України. Основне русло ланцюга починалося в Стрию, де сходилися два відроги: один, невеликий, із закарпатського напрямку, а другий тягнувся від Івано-Франківська. Зі Стрия живий шерег прямував до Львова, звідти до Тернополя. Далі маршрут пролягав через Рівне, Житомир – і до Софійської площі в Києві. За різними оцінками, участь в акції взяли від 0,5 до 3 мільйонів українців.

 «Живі ланцюги» в 2000-х

В кінці 2000-х років почали відроджувати традицію створення «живих ланцюгів», що символізують єдність українського народу. В 2008-2011 роках у Києві такі «ланцюги» утворювали на мосту Патона. Таким чином символічно об’єднували правий та лівий береги Дніпра. Основним організатором цієї акції виступало Братство козацького бойового звичаю «Спас». Найбільшого розмаху акція досягла 2011 року, коли на міст Патона прийшло понад 1000 учасників. Того року до організації акції долучилися такі громадські організації як «Відсіч», «Молода просвіта», «Національний альянс», «Молодіжний націоналістичний конгрес», студентський туристичний клуб «Скіфи». 22 січня 2011 р. «живий ланцюг» утворено у понад 20 містах України. Так, у Львові близько п’яти тисяч осіб взялися за руки від пам’ятника Тарасу Шевченку до пам’ятника Степану Бандері.

Радянські та сучасні російські міфи про соборність України

  • Факт проголошення Четвертого універсалу є важливим для спростування одного з базових міфів сучасної російської пропаганди про те, що «Україна ніколи не була незалежною державою». Завершення Першої світової війни увінчалося створенням на руїнах імперій низки незалежних національних держав у Східній Європі. Серед поневолених народів, які піднялися тоді на боротьбу за незалежність, були й українці, які теж зуміли створити свої національні держави – УНР та ЗУНР, що згодом об’єдналися в єдину. Незважаючи на завзяту боротьбу та жертовність, проявлену у захисті незалежності, українці втратили її, насамперед, через несприятливі зовнішньо-політичні обставини та агресію більшовицької Росії. Пам’ять про існування власної держави у 1917-1921 рр. стала одним із наріжних каменів формування модерної національної ідентичності українців, надихала їх на продовження визвольної боротьби, яка врешті увінчалася відновленням незалежності у 1991 році.

 

  • Пам’ять про Акт Злуки українських земель становила небезпеку для радянського історичного канону, оскільки підривала міф про «возз’єднання» українських земель радянською владою під час так званого «Золотого вересня», внаслідок реалізації радянсько-німецького пакту 1939 р. Сталін разом із Гітлером здійснив агресію проти Польщі і анексував українські та білоруські терени, що були частиною Польщі. Радянський диктатор дбав про військово-стратегічні інтереси СРСР, домагався розширення території і посилення могутності СРСР, прагнув поширення комуністичних ідей на захід, а не переймався питаннями «соборності» України.

 

  • Масштабна громадська акція «Живий ланцюг» укотре засвідчила бажання українців жити в єдиній незалежній державі. 1 грудня 1991 року це підтвердилося результатами всеукраїнського референдуму, під час якого абсолютна більшість українців у всіх областях підтримали незалежність, проголошену 24 серпня того ж року.

 Тимчасові зміни

30 грудня 2011 року тодішній президент України Віктор Янукович видав указ, яким скасував указ президента Леоніда Кучми 1999 року про встановлення Дня соборності України 22 січня. Офіційно 22 січня у 2012-2014 роках в Україні відзначали саме День Соборності та Свободи України.

Офіційне відновлення

Указом Президента України № 871/2014 «Про День Соборності України» відзначення свята офіційно відновлено. Однак відновлення було зроблено не шляхом поновлення указу, який скасував Віктор Янукович, а шляхом нового указу. Згідно з ним свято відзначають «…у день проголошення в 1919 році Акта злуки Української Народної Республіки та Західноукраїнської Народної Республіки…».

 Ідея соборності бере свій початок від об’єднання давньоруських земель навколо князівського престолу в Києві, а її філософське коріння сягає часів Візантії. Протягом віків її практичним втіленням займались українські гетьмани Богдан Хмельницький, Іван Мазепа, Петро Дорошенко, Пилип Орлик. У XVIII-початку ХХ ст., коли українські землі були поділені між сусідніми державами: Польщею, Московією, Румунією й Австро-Угорщиною, ця ідея знайшла своє відображення у працях найкращих вітчизняних мислителів, оскільки в боротьбі за свої національні інтереси для України була вкрай важливою територіальна єдність.

Юлія САВЧЕНКО

Оцініть матеріал!
(0 голосів)

Календар

« Жовтень 2018 »
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
1 2 3 4 5 6 7
8 9 10 11 12 13 14
15 16 17 18 19 20 21
22 23 24 25 26 27 28
29 30 31