Олександр Максимов: «Я тепер більше господарник у селі, та не соромлюся цього»

Середа, 04 січня 2017 13:11

Селище Ірдинь – одне з найвіддаленіших в Черкаському районі. Позаторік воно стало повноправним членом першої на Черкащині об’єднаної територіальної громади – Білозірської. Навколо цієї події вже рік купа розмов. Ми не раз на сторінках газети розповідали, як живеться людям в об’єднаній громаді. Проте «сарафанного радіо» ніхто не скасовував, а воно доносить чутки, мовляв, життя в Ірдині після об’єднання з Білозірям не покращилося. Чи справді це так, ми запитали старосту селища Олександра Максимова:

Якщо хтось хоче почути, що Ірдинь плаче і шкодує про об’єднання з Білозір’ям, то мушу їх розчарувати. Ми плакали і ходили з протягнутою рукою до об’єднання. А тепер усі питання вирішуємо швидко, а головне, на користь жителів селища. Не секрет, що і мої колеги-сільські голови, з якими я працював у попередніх каденціях, знають, щорічно з березня ми приходили за позичками в район на заробітну плату. Власні надходження закінчувалися за два місяці. Нам видавали на захищені статті: заробітну плату, енергоносії та харчування дітей. І все. Ні про який розвиток села вже й не йшлося. Цьогоріч на розвиток селища ми отримали майже 1,0 мільйон гривень з 7,4 мільйона, які надійшли в об’єднану громаду з ДФРР. Крім того, у нас залишається 60% ПДФО. А це перший пункт у надходженнях місцевого бюджету.

У поточному році ми замінили вікна й двері в амбулаторії, Будинку культури, школі, встановити в центрі селища ігровий майданчик для дітей, придбали «вишку», щоб проводити ремонтні роботи на висоті.Зробили стільки, скільки за останні кільканадцять років не робили. Завдяки спільним зусиллям виконкому об’єднаної громади змогли взяти на баланс сільської ради Будинок культури, гуртожиток, оформлюємо право власності на соціальні об’єкти в селищі та затверджуємо генеральний план. На жаль, не встигли в цьому році відремонтувати очисні споруди, про які було стільки розмов, проте отримали реальні гроші на ці роботи і в наступному році обов’язково їх завершимо. До речі, маємо п’ять об’єктів, які спланували зробити у 2017 році, окрім очисних споруд, зокрема, добудувати дошкільну установу, відремонтувати покрівлю та зробити капітальний ремонт Будинку культури, відремонтувати гуртожиток, замінити старі твердопаливні котли на нові в загальноосвітній школі. Без об’єднання про це навіть не мріяли.

Звісно, маємо проблеми. Приміром, наше комунальне господарство, яке працює зі збитками. Їх цілий рік перекривали з бюджету об’єднаної громади – кілька місяців тому надійшло 30 тисяч гривень, буквально нещодавно отримали ще 10 тисяч гривень на його підтримку. Але так бути не може. Ми переглядатимемо тарифи, і їх доведеться підвищувати. Звичайно, буде багато незадоволених. Але давайте говорити цифрами, а не емоціями: для тих, хто не може заплатити за компослуги в повному обсязі, є субсидії. Досить споживацького підходу до вирішення всіх справ.

Що стосується мене як старости селища, то тепер я більше господарник у селі. І мені не соромно про це говорити. Фінансовою стороною питання розвитку села займається голова об’єднаної громади Володимир Міцук. Приміром, дороги замело, я техніку знайшов, а кошти на паливно-мастильні матеріали, аби дороги розчистити, отримали з бюджету громади. Моє завдання – допомогти людям тут, на місці, і вказати, де в селі виникають проблемні питання, які потребують першочергового вирішення. До речі, я член виконкому. І запевняю, що всі питаннящодо розвитку селища вирішуємо навіть набагато швидше, аніж питання по Білозір’ю.

Насамкінець зауважу, бути генералом – це, з одного боку, добре, а з іншого, в сучасній моделі розвитку держави не завжди забезпечує комфорт для людей. Комусь потрібно просто господарювати. Проте не кожен має на це силу волі.

 

Оцініть матеріал!
(0 голосів)

Календар

« Жовтень 2018 »
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
1 2 3 4 5 6 7
8 9 10 11 12 13 14
15 16 17 18 19 20 21
22 23 24 25 26 27 28
29 30 31