«Біля «пекельної бочки» зрозумів, що втрапив на своє місце»

Вівторок, 08 листопада 2016 16:31

Волонтер Сергій Власенко з Лесьок потрапив на Майдан 3 грудня.

– Спочатку я намагався побачити все на власні очі, бо зазвичай ЗМІ висвітлювало події однобоко й коротко. На той час ми з дружиною винаймали однокімнатну квартиру на Борщагівці. Після першого дня перебування на Майдані я повернувся додому і піймав себе на думці, що мені дуже соромно за людську байдужість, яка передувала цим подіям, соромно за тих, хто й під час майданного протистояння залишився осторонь. Це досить дивне відчуття, бо до нього ще додалося і почуття безпорадності, – згадує Сергій.

На жаль, все це відбувається в його країні, яка вдавала, що вільна від тоталітаризму, диктатури й просувалась у бік «бабусі Європи». Здавалося, залишилося дочекатися звільнення політичних в’язнів, і все – ми вільні й незалежні. Але ж ні…

У дії

Вже наступного дня, не гаючи часу, Сергій почав закуповувати продукти й відвозити їх до КМДА, яку зайняли активісти:

– Так возив і «шатався», аж поки не пристав до «пекельної бочки». Так називали один зі стихійних осередків, що утворювалися біля ватри чи вогнища. Познайомився з товариством і зрозумів, що потрапив саме туди, куди потрібно. З цими, ще вчора незнайомими людьми, можна й гори звернути.

Майбутній волонтер потрапив у вир патріотизму та сміливості, яких тим людям не бракувало.

Підтримка дружини

З того дня дружина Сергія кожного вечора готувала вдома їжу для активістів, а сам він відвозив вечерю до «бочки» й вартував там до четвертої ранку. Потім повертався додому, аби перепочити, бо на 9 ранку мусив іти на роботу. І так щодня.

– Завдяки небайдужим людям їжі мітингувальникам вистачало. Не тільки жителі Києва, а й інших областей щодня привозили продукти, готові страви й пригощали охочих. Підприємець із Криму декілька разів на тиждень привозив свіжої баранини й готував плов. З одного боку нашої «бочки» готували різні страви чернівчани та жителі Тернополя, з іншого – волонтери з Житомира, – розповідає Сергій про ще мирний Майдан.

Знайшли небайдужих

Незабаром він почав возити сюди дрова. Євромайдан розширював свої межі. Активістів ставало дедалі більше. Їжі вистачало, а от готувати її не було на чому:

– Оскільки в моє авто могла вміститися більш-менш нормальна кількість дров, я почав підвозити їх на Майдан. Спочатку знаходили адреси, за якими можна було дістати деревину безкоштовно. Коли приїжджали туди, виявлялось, що треба було дерева спилювати, перерізати, що займало кілька днів.

Аби не втрачати часу, Сергій з іншими небайдужими об’їжджали пилорами і врешті в Забір’ї під Києвом знайшли одну, директор якої погодився допомогти. Він за власний рахунок зайняв працівників понаднормово, щоб ті підготували дрова для волонтерів. За три ночі звідти вивезли 15 ущент забитих бусів.

Готувалися протистояти

Сергій каже, що до 11 грудня на Майдані Незалежності панував спокій. А от саме цього дня він розвіявся. Волонтер забрав хлопців із «бочки» додому, щоб вони привели себе до порядку, а коли о 23:30 активісти повернулися, побачили дивну картину: з боку Михайлівської площі під’їздили впритул до осередку протестів і шикувалися внутрішні війська. З Майдану втікали зграї «бутербродоїдів». Так активісти називали тих, хто після роботи заглядав до центральної площі Києва, аби повечеряти.

– Інша колона в мотошоломах і з підручними предметами захисту навпаки рухалася на Майдан. То були свідомі люди. З боку Інститутської почали з’їжджатися автобуси з беркутівцями. Стало зрозуміло, що ніч буде «весела». Одягнувшись тепліше й «щоміцніше», ми стали чекати…

Далі буде

Юлія САВЧЕНКО

Оцініть матеріал!
(0 голосів)

Календар

« Травень 2018 »
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
  1 2 3 4 5 6
7 8 9 10 11 12 13
14 15 16 17 18 19 20
21 22 23 24 25 26 27
28 29 30 31