Польські педагоги відвідали школу в Червоній Слободі

Вівторок, 04 жовтня 2016 16:47

Черкаський район цьогоріч подає, мабуть, найбільше прикладів міжнародної співпраці. Нещодавно наш край зустрічав німецьку делегацію. А цього тижня представники освітян гміни Балигород Ліського повіту відвідали Червонослобідську ЗОШ №2. Мета візиту – співпраця та реалізація спільних проектів у сфері освіти, культури та спорту.

– Ідея співпраці народилася в результаті участі нашого навчального закладу в проекті «Класна школа», що реалізується польською неурядовою організацією у партнерстві зі Всеукраїнською Асоціацією Викладачів Історії та Суспільних Дисциплін «Нова Доба» за підтримки Міністерства освіти і науки України, – розповідає директор школи Тетяна Завалко. – Під час тренінгу у Львові наші педагоги змогли презентувати школу на досить високому рівні, чим зацікавили до співпраці польських колег.

Сільська гміна Балигород об’єднує десять населених пунктів та налічує 3,5 тисячі жителів. Гміна утримує чотири початкові школи та гімназію. Тут доречно буде розповісти про систему освіти у Польщі. Загалом, базова середня ланка освіти у Польщі виглядає так: початкова школа (1-6 класи), гімназії (7-9 класи) і ліцеї (10-12 класи). Діти навчаються дванадцять років. Після закінчення гімназії навчання треба продовжити або в ліцеї, або в школах професійної підготовки. Більшість учнів іде саме до ліцеїв – там через 3 роки навчання вони складають іспити – матуру – результати якої безпосередньо впливають на шанси вступу до університету. Всі згадані освітні заклади у Польщі бувають як державними (публічними), так і приватними. Тепер тамтешній міністр освіти вирішив, що варто об’єднати початкову школу з гімназією, ліквідувавши як структуру останню. Початкова школа має бути з першого по дев’ятий клас.

– Цьогоріч ми не набирали нових гімназистів, бо вже з наступного року має відбутися реформування, – розповідає директор гімназії, що в містечку Мхава, Яцек Кровіцкі. – Наразі в гімназії навчаються 80 учнів.

– Зараз ми добудовуємо приміщення гімназії, аби в ньому навчалися й учні початкової школи. Кошти на це йдуть у співфінансуванні. Причому 90 % із держави, а 10 % із гміни. Підтримувати інфраструктуру в гміні допомагає воєводство. Нам дають субвенцію на ремонт доріг та комунальні потреби, – додає мер гміни Роберт Стамп’єн.

Загалом у гміні проживає майже 300 дітей. На навчання одного учня протягом року держава спрямовує 8 тисяч злотих, це майже 48 тисяч гривень (для порівняння: утримання учня в українській школі обходиться державі у 9 тисяч гривень). Однак, як розповідає Роберт Стамп’єн, цих коштів не вистачає. Їх додає гміна. Батьки теж мають свій фонд, але він не йде на матеріально-технічне оснащення навчальних закладів чи їхній ремонт:

– Ці гроші витрачають суто на дітей – нагороди, екскурсії, театр, походи, розважальні акції.

 До речі, під час візиту в рамках проекту «Інституційна підтримка – активізація українських медіа в місії інформування про реформу децентралізації в Україні» ми відвідали одну з кращих гімназій міської гміни Дзержонюв, яка є відносно новою. Її відкрили 22 роки тому. Приміщення гімназії розраховане на 1100 осіб. Наразі навчається там трохи більше 500 учнів. Дають їм раду 44 педагоги. Ще якихось п’ять років тому в класах навчалися по 30 учнів, тепер кількість заледве сягає 24 осіб. Польща переживає демографічний спад. Аби вирівняти ситуацію, держава запровадила програму 500+, коли при народженні другої й наступних дітей із державного бюджету родина щомісяця отримує по 500 злотих на кожну дитину, до досягнення нею 18 років.

При гімназії діє повітова Школа спортивної майстерності, що спеціалізується на вихованні майбутніх відомих футболістів. Утримує школу гміна. Вона додає на кожну дитину стільки, скільки виділяє й держава. За останні п’ять років тут значно оновилася матеріально-технічна база. Відремонтували спортивний зал, обладнали класи для вивчення інформатики, біології та хімії. Всі вони мають проектор та мультимедійну дошку. Батьки гроші збирають, але витрачають їх винятково на дітей, а не облаштування школи. Зараз викладачі гімназій переймаються тим, чи матимуть вони робочі місця після завершення освітньої реформи у Польщі.

Гості ознайомилися з історією села і побутом його мешканців, поспілкуватися із сільським головою Зінаїдою Михайленко, яка розповіла в скільки обходиться місцевому бюджету утримання дитячих садків та інфраструктури села. Крім того, польські педагоги ознайомилися з новаціями, які реалізують у сільській школі. Вона – одна з кращих у районі.

– Протягом останніх десяти років школа впевнено тримає перші місця в районі за результатами досягнень учнів та учителів в обласних, всеукраїнських конкурсах та випробуваннях, – розповіла начальник відділу освіти Людмила Григорчук. – Тут налагоджена тісна співпраця педагогічного та батьківського колективів.

Організатори заходу підготували для гостей цікаву програму. Першого ж дня вони поспіли на осінній ярмарок, де скуштували смаколики, приготовлені власноруч батьками та їхніми дітьми. Протягом трьох днів делегація польських освітян відвідала заняття гуртків, де діти показували майстер-класи, роботу дебатного клубу, побували на відкритих уроках та заняттях у дитячому садку.

– Ми дуже дякуємо за запрошення, – звернувся Роберт Стемп’єн до українських колег. – Під час зустрічі ми розглянули питання подальшої спільної діяльності вже громадами. Але розпочнемо ми її зі співпраці та обміну досвідом польських учителів та вихователів із українськими колегами. Натомість, ми запрошуємо освітян Червонослобідської школи та керівництво села до себе у Балигород.

 Стаття створена на основі досвіду, здобутого в результаті участі у Проекті, що реалізується у рамках Польсько-Канадської Програми Підтримки Демократії співфінансованої з програми польської співпраці на користь розвитку Міністерствo закордонних справ РП та канадського Міністерства закордонних справ, торгівлі та розвитку (DFATD).

Наталія Усенко

Оцініть матеріал!
(0 голосів)

Календар

« Серпень 2018 »
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
    1 2 3 4 5
6 7 8 9 10 11 12
13 14 15 16 17 18 19
20 21 22 23 24 25 26
27 28 29 30 31