Як працювати не багато, а розумно: історія успіху Наталії Саленко

Вівторок, 24 квітня 2018 16:49

Медаль «Кращий за професією-2015» та «Спеціаліст року-2016» від Торгово-промислової палати України й «Королева успіху-2017» від Всеукраїнського фонду сприяння міжнародному спілкуванню «Українське народне посольство» – це лише деякі з нагород, що має наша землячка Наталія Саленко. Подібні відзнаки отримали у свій час такі знані в Україні жінки, як Ольга Сумська та Ада Роговцева.

Сьогодні вона – успішна ділова жінка, директор регіонального інформаційно-оздоровчого центру однієї з потужних вітчизняних мережевих компаній. Має ділових партнерів в 70 містах України. Планує розширювати свій бізнес за кордоном. А починала свою трудову діяльність як учитель в музичній школі, музичний керівник в дитячому садочку.

«Тринадцять з половиною років за одним піаніно»

За словами Наталії Саленко, одна з найважливіших рис в характері людини – це вміння вчитися й реалізовувати знання на практиці. Пояснює, що дуже багато корисного взяла від своїх наставників. Кожну ж справу, на її думку, потрібно робити, «викладаючись по максимуму». Інакше навіщо взагалі братися за неї.

Наталія Миколаївна за першою освітою – музикант. Спочатку закінчила міську музичну школу №1 в Черкасах, потім з червоним дипломом Черкаський музичний коледж за фахом «Теорія музики» і Ніжинський педагогічний університет, де здобула спеціальності «вчитель музики» і «диригент хору».

– Моя перша вчителька музики, Ольга Петрівна Маськова, власне й навчила мене створювати музичні композиції, – пригадує співрозмовниця. – З нею спілкуємося й досі. За своє життя я створила кілька композицій для дітей, а ще гімн компанії, в якій працюю.

– Після здобуття освіти поїхала працювати за розподілом до Гельмязівської музичної школи. Потім вийшла заміж і пішла в декрет. Народився син. З часом його потрібно було влаштувати в дитячий садок. У радянські часи з цим було сутужно. Тому з декрету вийшла працювати вже в Черкаси, в ДНЗ №22, – повертається до спогадів про початок професійного шляху Наталія Саленко. – У мене буломайже 200 дітей, 6 груп. Коли йшла по району, постійно зустрічала своїх вихованців, які частенько кричали батькам «Ой, мамо-мамо, дивись, наша «музична тьотя йде». – Взагалі, робота з дітьми була дуже приємною й емоційно вдячною. До того ж, в мене була чудовий методист, яка не лише навчила мене методиці роботи, а й допомоглаполюбити українську мову і культуру. Адже я народилась у російській Вологді, а переїхали на постійне проживання в Україну, коли мені виповнилося 5 років.

«Робота подобалась, а зарплата – ні»

– Швидко промайнули 13,5 років. «За одним піаніно». Я завжди кажу, що робота мені дуже подобалась. А ось зарплата – не зовсім. На дворі вже були 90-ті. З кожним днем я все більше розуміла, що потрібно щось змінювати, – продовжує жінка. – Якраз у країні почався підприємницький рух. Я шукала щось для особистісного розвитку, щоб уникнути «синдрому вигорання». У цей час з’явилось багато цікавої літератури, а на наш ринок зайшли перші мережеві компанії. Я пройшла через декілька.

Коли один день змінює життя

– У 2002 році моє життя змінилось за день. Тоді одна з американських компаній оголосила конкурс на посаду співробітника з повним соціальним пакетом, – пригадує бізнес-леді. – На одне місце на початковому етапі претендувало десь 200 осіб. І я перемогла. Взагалі американська система тестування – дуже цікава. Це й комп’ютерні тести, і рольові ігри, спрямовані на те, щоб виявити, чи ти лідер, чи підуть за тобою люди.

– Отже, ще в п’ятницю я була на остаточному етапі відбору, а вже в понеділок потрібно було бути в Києві з трудовою на навчанні. Пам’ятаю, як лізла ввечері через забор в наш дитсадочок, щоб збудити сторожа й забрати свої речі. Щоб відпроситися на відкріплення у завідувачки, довелося їхати до неї додому, – продовжує вона. – Навчання тривало 2 тижні, потім – одразу «в роботу». Забезпечили машиною з власним водієм. Тоді моя зарплата зросла в дев’ять разів! Пригадую, якою сильною була жага до роботи. Мені дали Чернігівський регіон. Я змогла залишити родину і поїхати працювати, бо, перш за все, мене підтримала мама. Адже якраз синові виповнилося 15 років. Я мала змогу приїздити лише на вихідні.

«Схудла на 12 кг і перестала спати»

Наталія Саленко пригадує, що коли йшла працювати в компанію, вірила, що це «буде її бізнес». Але вже за три роки зрозуміла, що це не так. Хоча віддала цій справі шість років. Спочатку на Чернігівщині, за півроку перевели на Черкащину. Говорить, що особливо виснажливими були перші місяці роботи.

– За перші місяці я схудла на 12 кг і взагалі перестала спати. Від нервового виснаження, – говорить вона. – Тоді попросила у провізора в аптеці, щоб продали якесь заспокійливе на трав’яній основі, не транквілізатор. Тільки так могла розслабитися. Потім все стало на свої місця. На Черкащині мені розподілили регіон від Чигирина до Лисянки. Можу сказати, що не просто знаю область. Я знаю кожне село в кожному районі. Де Будинок культури, де ФАП. Знаю людей в обличчя. За час роботи в цій компанії я набула знання і навички. І вже хотілось щось змінити, вийти до зони «вільного підприємництва». І я почала шукати.

«У тенетах американського мільйонера»

Шлях до успіху Наталії Саленко не був устелений лише трояндовими пелюстками. Наприклад, співпраця з одним із знаних американських мільйонерів призвела до того, що у родини банк відібрав за борги квартиру. Мільйонер за офіційною версією приїхав вчити людей «створювати бізнеси», а,  як показало життя, мав на меті підзаробитися в Україні, де тоді було вдосталь фінансово необізнаних людей.

– Це виявилася фінансова піраміда, – пояснює Наталя Миколаївна. – І тоді в цю пастку потрапило дуже багато розумних і освічених людей. Але це теж досвід. А за досвід потрібно інколи платити велику ціну. Я заплатила. З позитиву в цій ситуації було те, що я познайомилась із великою кількістю цікавих людей. Допомогло також і те, що якраз в цей період, у 42 роки, я народила доньку Ольгу. І наша родина згуртувалася навколо дитини. Вона побачила світ на Різдво. Це також дуже символічно.

«Покликання – допомагати людям»

– Я розуміла, що якщо Бог дав народити мені в такому віці дитину, то дасть і вихід із скрути. Покаже нові перспективи. І з часом так і сталося. Я знайшла вітчизняну мережеву компанію, де працюю і зараз. І мені тут дуже комфортно. Маю партнерів в 70 містах України, – говорить «Королева успіху». – Ми з чоловіком об’єднали зусилля і відкрили інформаційно-оздоровчий центр. Навчаємо людей бути грамотними покупцями, відновлювати й берегти здоров’я. Ми багато подорожуємо. Адже я зрозуміла, що моє покликання – допомагати людям. А зробити це сидячи на одному місті складно. Маю змогу допомагати і фінансами, й знаннями. Останнє навіть важливіше. Адже якщо людині постійно «давати рибку», а потім перестати годувати – вона тебе зненавидить. Краще навчити «ловити рибку».

Взагалі ж сенс нашого життя в тому, переконана вона, щоб віддавати, а не брати. А її кредо зараз: «працювати не багато, а розумно».

Мета оздоровити Україну

На запитання ж, що дає сили витримувати такий напружений ритм життя, Наталія Миколаївна відповідає, що для неї стимулом завжди слугували мрії, а тепер іще й мета оздоровити Україну. В цій справі є свої секрети ,адже просто мріяти не зовсім цікаво, треба їх втілювати в життя:

– Як тільки в тебе народилась мрія, потрібно перетворити її на ціль. А кожну ціль можна досягти. Обміркувати й розписати кроки – це вже справа техніки, – пояснює бізнес-леді. – І мені байдуже, яка мета. Якщо я цього хочу – я досягну. Наприклад, цьогоріч вирішила відновити стрункість фігури. Тепер знайомі, які певний час мене не бачили, не впізнають на вулиці. Одного разу я була на тренінгу в Києві, який коштував тисячу євро. Там навчили двох простих істин. «Кому  потрібно твоє життя – тобі!» і «Коли творити зміни на краще – зараз!»

Однією з приємних мрій, яку перетворила на ціль і здійснила Наталія Саленко, стала купівля власного будинку в селі Думанці.

– Жартома ми називаємо його нашим «родовим помістям». Займаємось облаштуванням, – ділиться вона. – Взагалі я дуже хотіла придбати житло в Холодному Яру, на природі. І не дивуюся, що наш «будинок мрії» в Думанцях, бо люблю побути на самоті, розмірковувати, навести лад в думках. Адже Всесвіт не любить метушні! Мрію, щоб наші люди перестали жити «в капсулах», які ми створили самі для себе. Повідкривали «хвіртки в заборах, які набудували в голові» й зрозуміли, що цей світ створений для нас, і потрібно вчитися брати від життя все, що потрібно, а потім навчити тому інших людей, – підсумовує «Королева успіху». Світ можна змінити лише починаючи змінювати себе!

Спілкувалась Ілона Левченко

 

Оцініть матеріал!
(0 голосів)

Календар

« Липень 2018 »
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
            1
2 3 4 5 6 7 8
9 10 11 12 13 14 15
16 17 18 19 20 21 22
23 24 25 26 27 28 29
30 31