Про досвід «тихого полювання» розповідають відомі люди Черкаського району

П'ятниця, 29 вересня 2017 09:08

«Можу ще до роботи назбирати кошик грибів»

Треба лишень бачити, як сяє від задоволення обличчя Петра Івановича Данилішина, коли він розповідає про своє «тихе полювання» за грибами.

– Можу ще до сходу сонця збігати в ліс та назбирати кошик грибів. Найкращий заряд позитиву перед робочим днем. Або ж встигаю і після нього, хоч на годинку, доки стемніє заглянути в ліс. Люблю збирати всі гриби, проте найсмачніші мені лисички, особливо з мішаних лісів, – ділиться секретами осіннього релаксу Петро Данилішин, начальник управління агропромислового розвитку РДА (живе у Думанцях – авт.). – Сам готую. Це просто і швидко. Грибочки треба обдати окропом. Потім воду злити і на пательню їх. Чимало цибульки. Смажу до готовності на олійці. Немає нічого смачнішого за лисички!

На зиму в дбайливого господаря вже законсервовано та заморожено кілька десятків літрів і польських грибочків, і боровичків. Тепер знаєте, до кого на гостину ходити).

 Перший гриб в цьому сезоні

Інна Меланіч, начальник відділу економіки, транспорту, ЖКГ та енергозбереження управління економіки РДА:

– Це перший гриб в цьому сезоні, знайдений в Чорнявському ліс. Поки я його знайшла, то люди вже по відру несли. Але після нього я назбирала два відра маслюків і біленьких. Задоволення – море. До речі, зазвичай виїздимо збирати гриби маленькою компанією. Стратегію напрацювали багаторічним досвідом: чим менше людей – тим більше збереш. Четверо в машині – не більше. Навіщо конкуренція в грибній справі? «Грибний улов» переважно заморожую  аби потім додавати в суп чи до картоплі.

 І таке буває

Станіслав Швед, директор СКП «Райліс»:

Не повірите, але цієї осені ще жодного разу не вдалося виїхати в ліс, аби просто назбирати грибів. Хоча дуже люблю це заняття. Причому, немає різниці, які гриби збирати – білі, опеньки, маслюки. В маленькій компанії, де поруч з тобою двоє чи троє рідних людей, – якого кращого відпочинку забажати? На лоні природи забуваєш про буденні проблеми, турботи, клопіт.

«Більшого задоволення, ніж знайти білий гриб, немає»

Таїсія Селезень, бібліотекар, с. Сагунівка:

– Лише одного дня вдалося назбирати відро і кошик грибів. Зазвичай «накошували» по одному відру. Мабуть, за три останні тижні тільки два дні в лісі не була. Виїздили о четвертій ранку аби на восьму  на роботу потрапити. Гриби з ліхтариками шукали. Майже екстрим. Вже півсотні банок законсервувала на зиму. Переважно біленьких. Більшого задоволення, ніж знайти білий гриб, немає.

Коли збирання грибів – хобі

У Світлани Вовк та Надії Шафікової є свої секретні і перевірені місця для збирання грибів. Проте обидві очільниці населених пунктів Черкаського району заявляють, що «тихе полювання» дає їм, в першу чергу, можливість возз’єднатися з природою.

– Зазвичай за «біленькими» їздимо на Чигиринщину. Грибники­добувачі – я з сином, а потім усією родиною перебираємо та готуємо, – розповідає Світлана Миколаївна, сільський голова Свидівоцької сільської ради.

Надія Шафікова, сільський голова Тубільцівської сільської ради,теж надає перевагу білим грибам:

– Проте через посуху їх цьогоріч мало, тому довелося задовольнитися груздями, які я зазвичай солю. Попередньо їх кілька днів вимочую у прохолодній воді, аби прибрати гіркоту. Потім воду зливаю і гриби гарно перетираю сіллю. Під гнітом тримаю кілька днів. Сіль теж забере гіркоту. Потім грузді ще раз гарно перемиваю, солю та складаю в банки під тугі капронові кришки.

Зібрали з товаришем відро мухоморів та зо три десятка підосичників і маслюків

Ігор Чекаленко, сільський голова Хацьок, ані затятим грибником, ані особливим знавцем тонкощів «тихого полювання»  себе не вважає. Проте не відмовляється від нагоди прогулятися в лісі й пошукати білих та маслюків. «Це неймовірна релаксація», – ділиться він.

– Обіцяють дощі й дуже кортить на вихідні вирватися до лісу. Я якраз у відпустці, – розповів Ігор Миколайович. – У цьому сезоні по гриби ходив лише раз. Особливим «уловом» похвалитися не можу – посуха. Пройшли з товаришем кілометрів тридцять в бік Малого Бузукова та Голов’ятино, то він набрав відро мухоморів, на настоянку для лікування суглобів, і півтора десятка їстівних грибів. І я «вполював» маслюків та підосичників аж чотирнадцять штук.

Принагідно Ігор Чекаленко поділився простими родинними рецептами зберігання грибів.

– Ми їх чистимо, миємо, варимо, а потім складаємо в пакети й зберігаємо в морозилці. А взимку цю смакоту або на сковорідку, або в суп, – пояснює він. – Білі ж гриби ріжемо, сушимо й зберігаємо в трилітрових бутлях.

До слова 

Сушимо білі гриби на зиму

Перший, головний і чи не єдиний секрет сушіння грибів — їх не слід мити, тільки механічно очищати від бруду!

Етапи підготовки і сушіння білих грибів у духовці такі:

Кожен гриб очищують ножем і протирають насухо.

Гриби треба нарізати тонкими пластинками (до 5 мм).

Грибні скибочки розміщують на листі, застеленому пергаментом так, щоб вони не торкалися один до одного.

За бажання можна цілий день в’ялити їх на сонці, а потім помістити у нагріту до 45 градусів духовку.

Коли гриби перестануть липнути до паперу, температуру можна підняти до 70 градусів, не закриваючи дверцята духовки наглухо.

Боровики з вершками

400 грамів боровиків очистити і порізати на великі шматки. В об’ємній пательні на вершковому маслі до золотавого кольору гриби обсмажити з подрібненою цибулею. Додати до них дрібку чорного перцю і декілька гвоздичок, а потім влити склянку жирних вершків і підсолити. 10 хвилин тушити постійно помішуючи. Гриби з вершками можна подавати гостям із гарніром із картоплі або відвареного рису.

 Підготували Наталія Усенко та Ілона Левченко

Оцініть матеріал!
(0 голосів)

Календар

« Січень 2018 »
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
1 2 3 4 5 6 7
8 9 10 11 12 13 14
15 16 17 18 19 20 21
22 23 24 25 26 27 28
29 30 31