Олег Гриценко: «Руська Поляна стане європейським селом на Черкащині»

Понеділок, 31 липня 2017 09:30

Ми продовжуємо «в кулуарах» знайомити наших читачів із цікавими особистостями району. Наша розмова цього разу з Олегом Гриценком - сільським головою села Руська Поляна. З очільником одного з найбільших населених пунктів нашого краю ми говоримо про бюрократію, об’єднання громад та людей, які не люблять швидких змін.

37-річного Олега Гриценка сільським головою обрали вперше. Хоча робота в органах місцевого самоврядування для нього не була новою, проте після виборів він подивився на неї інакше.

- Поки не знаєш, з якими проблемами зіштовхнешся, здається, все перед тобою відкрите, все зможеш і все вийде. Будеш працювати, розвивати різні напрямки та втілювати задумане. Проте плани і реальне життя дуже різняться. І найбільш діймає те, що, переважно, через об’єктивні чинники ти не можеш досягти бажаних результатів, - зауважує молодий керівник. – До прикладу, згадаю «славнозвісну» дорогу, що поєднує три населені пункти в районі – Геронимівку, Руську Поляну та Дубіївку, - і ремонт якої вже став «притчею во язицех». Точніше, «не ремонт». Дорога загального користування місцевого значення проходить через село. Дорога перебуває майже в аварійному стані, а місцева влада не має права її ремонтувати, бо вона знаходиться на балансі Служби автомобільних доріг. Дорога не сільська. У держави грошей, як завжди, на ремонти всіх об’єктів не вистачає, а людям важко зрозуміти, чого сільська рада зволікає з ремонтом дороги, що проходить через село. Ось таке замкнуте коло.

«Разом – ми сила!»

Розірвати це замкнене коло сільському голові вдалося завдяки підтримці громади, яка повірила в реальність його сміливих пропозицій. Аби відремонтувати найбільш аварійно небезпечні ділянки цієї дороги, стали збирати кошти гуртом – люди, керівники організацій та підприємств, підприємці, меценати та благодійники. А назбиравши конкретну суму, разом стали й дорогу ремонтувати.

-         Мабуть, тоді й народився меседж співпраці громади-влади-бізнесу. Тоді ми й зрозуміли, що «Разом - ми сила!», - зауважує Олег Григорович. – Люди побачили, що об’єднавши зусилля, можна обійти ну майже всі перешкоди, навіть бюрократичні.

Щоб вирішити якнайбільше проблем у селі, день сільського голови розпочинається, зазвичай, о 6.30 ранку, а закінчується - далеко за північ.

-         Телефонувати можуть з будь-яких причин і задовго до «визначеного» ранку, або далеко за північ, - зізнається він. – Причому неприйомних днів та вихідних у сільського голови теж практично немає. Проте інакше працювати в селі й не вийде.

Звісно, родина молодого сільського голови від такого щільного графіка роботи чоловіка та батька двох дітей, м’яко кажучи, не в захваті. Разом з тим,  на те, що буде легко, не розраховувала.

-         Вирішивши балотуватися, я просив сім’ю підтримати мене на визначений каденцією час. Без міцного тилу навряд чи я зміг би зробити все, що вдалося за ці півтора року, за що їм безмежно вдячний, - зізнається сільський керманич Олег Гриценко. – Відтак, кожну вільну хвилину намагаюся провести з ними. Тоді ми намагаємося або виїхати на відпочинок до річки, в ліс, рідше вдається і в кінотеатр вирватися. А коли вже «дуже пощастить», і вільного часу буде трохи більше, тоді можу зайнятися й улюбленою справою – ремонтувати, будувати, щось реконструювати й оновлювати по домашньому господарству. Це дає можливість відпочити та відволіктися від офіційних робочих буднів.

Очевидно, саме це захоплення, а ще - реальні проблеми в селі з водопостачанням, дали поштовх  сільському голові зробити перші кроки на новому місці з «перезавантаження» комунального господарства.

-         74 кілометри водогону 50-60-их років. Було де «розігнатися» як в плані оновлення техніки, так і в осучасненні механізмів ремонту, перейшовши на якісні матеріали, які не  дешеві, але ефективні в роботі, - пригадує Олег Гриценко. – Але таких проблем залишається ще безліч. Відтак бачу: те, що мріяв зробити за рік, аби встигнути за п’ять.

Мали велику надію на «швидке» об’єднання громад

-         Об’єднання в одну потужну громаду із Геронимівкою та Дубіївкою дало б змогу вирішити якщо не всі, то більшість проблем у трьох населених пунктах. Руськополянська громада, зі свого боку, була ініціатором цього процесу і готова була до конструктивних перемовин. Проте, далі пересилання пропозицій одне одному справа з місця не зрушилася, - каже керівник. – Тому ми продовжуємо з громадою робити те, що в наших силах – впроваджувати енергоощадні заходи у дошкільних установах, добудовувати роздягальні на центральному стадіоні, братися за проекти використання альтернативних видів палива та енергії. Нещодавно, спільно з керівництвом району, управлінням ДСНС, керівництвом СТОВ «Зоря», спонсорами та меценатами, руськополянською козацькою сотнею ім. П. Дорошенка та пересічними жителями села взялися за реалізацію одного з масштабних проектів – будівництво пожежної частини на в’їзді в село.

Ці проекти та заходи – аби зробити життя в громаді більш комфортним та стабільним. Проте останні законодавчі зміни цю стабільність можуть порушити.

-         Жителі Руської Поляни не хочуть стати придатком міста, подібним до Дахнівки. А в світлі останніх урядових змін, коли не буде нашого рішення про об’єднання із сусідніми селами, такий варіант цілком стає реальним. Оскільки наші сусіди зволікають, то ми вже вивчаємо питання про приєднання до Білозірської ОТГ на вигідних для всіх учасників умовах, аби залишитися сільською повноцінною громадою зі своїм бюджетом і т.д., - повідомив сільський голова.

Про публічність та прозорість влади

Сьогодні досить простим та популярним способом донести до громадськості інформацію про свою діяльність є соціальні мережі. Олег Гриценко - активний користувач Фейсбука. Каже, що викладає там інформацію для того, аби громада знала, чим жило село вчора, чим – сьогодні,  які заходи відбуватимуться завтра. А ще, аби показати, що зовсім поруч є люди, готові безкорисно допомагати громаді. А ще є багато талановитих сільчан, обдарованої молоді, є успішні керівники місцевих підприємств, які допомагають селу розвиватися, є руськополянські козаки, які стали взірцем для молоді та ін.

-         Інколи перелічувати зробленого не варто, адже люди все бачать, і зроблять оцінку твоїм діям. А от сказати щось хороше про інших – це набагато краще, - переконує сільський голова. – Звісно, неприємно, коли твої добрі наміри наштовхуються на суб’єктивну стіну байдужості та неприязні. Проте я завжди згадую слова однієї мудрої людини – «Завжди знайдуться люди, яким не подобатимуться швидкі зміни. І будьте готові до того, що вони вам заважатимуть втілювати їх». Проте тих, хто підтримує, - більше. І це дає сили рухатися далі.

Серед них і депутати сільської ради та апарат, керівники закладів соцсфери. 

-         Я переконаний, що сільський голова – це, насамперед, менеджер та управлінець, який повинен мати на місцях ефективних, досвідчених та класних виконавців по кожному напрямку роботи. Тоді ця робота йтиме злагоджено та швидко. Якщо це директор будинку культури – значить – це творчий працівник, який сам шукає поле для діяльності, а не чекає на «план до двору». Якщо це депутати сільської ради - вони мають щодня озвучувати проблемні питання від людей на своїх округах, якщо це апарат сільської ради – значить тут працівники, які вирішують питання громади на місцях, а ще - вчаться новому, бо в сучасному ритмі життя «відсиджуватися» на місці не вийде. Сільський голова – це управлінець, який допомагає, направляє, вирішує, а ще - сам навчається. До речі, дуже вдячний Володимиру Міцуку, який ділиться досвідом, при кожній нагоді пропонує взяти участь з ним в семінарах, тренінгах та навчанні, щоб підвищити кваліфікацію. Ось, наприклад, нещодавно разом із заступником голови сільської ради Білозірської ОТГ Миколою Пишним, були у Вінницькій області, де в новоствореній об’єднаній громаді відбулося  відкриття Центру безпеки громадян. Такі поїздки – це практичне навчання, а не теорія управління, - каже Олег Григорович.

Не кажи «гоп», доки не перескочиш

Це реакція сільського голови на питання про плани на майбутнє.

-         Наразі маємо кілька проблемних ділянок, над якими працюємо. По-перше, розширення діючих дошкільних установ. 150 дітей в черзі на влаштування в дитячі садки. А їх проектна потужність не дозволяє стільки вмістити. Проект на добудову приміщень, підтриманий обласною  та районною владою, подали на розгляд в Мінрегіон. Проте позитивного висновку поки не отримали. Значить будемо шукати інші шляхи. По-друге, використання альтернативних джерел енергії. Навіть облаштування однієї сонячної батареї на 100 літрів на покрівлі ДНЗ «Берізка» дало змогу зекономити на електроенергії влітку 4 тисячі гривень. Будемо й далі розвивати цей напрямок роботи. Я впевнений, що незабаром - Руська Поляна  стане шматочком Європи на Черкащині. А щодо іншого, то, як кажуть мудрі старі люди, «Не кажи «гоп», поки не перескочив». І я скористаюся їх порадою.

Наталія Усенко 

Оцініть матеріал!
(0 голосів)

Календар

« Грудень 2017 »
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
        1 2 3
4 5 6 7 8 9 10
11 12 13 14 15 16 17
18 19 20 21 22 23 24
25 26 27 28 29 30 31