Синдром емоційного вигорання – емоційний стан чи хвороба?

Четвер, 07 червня 2018 15:57

Нині істотно розширилася не тільки кількість симптомів, але і збільшився перелік професій, представники яких схильні до небезпечного синдрому вигорання. До нього здебільшого належать працівники дуже важливої системи професій «людина – людина», зокрема журналісти, соціальні працівники, лікарі, вчителі, менеджери, консультанти, тощо. Відтак, синдром вигорання перетворився на «хворобу» соціальних і комунікативних професій. Специфіка роботи людей цих професій відрізняється тим, що в них присутня велика кількість ситуацій з високою емоційною насиченістю і складністю міжособистісного спілкування.До Дня журналіста ми поспілкувалися про синдром емоційного вигорання та як його попередити зЛюбов’ю Драголою , доцентом кафедри психології, глибинної корекції та реабілітації Черкаського національного університету імені Б. Хмельницького.

 -        Любове Владиславівно, розкажіть, будь ласка, які є чинники виникнення синдрому емоційного вигорання?

До таких чинників належить тривале емоційне виснаження та вичерпування ресурсів індивіда, під впливом довготривалого стресу, без можливості відновлення вичерпаних ресурсів. Окрім того, внутрішнє накопичення негативних емоцій без відповідної «розрядки» або «вивільнення» від них. Також існує циклічний зв'язок між стресом та вигоранням: емоційне виснаження призводить до зростання стресу, а стрес призводить до зростання емоційного виснаження.

 -        Чи можна це попередити?

Необхідна профілактика, яка доступна кожному. При перших симптомах емоційного вигорання потрібно зняти напруженість: для цього існує безліч методик, практик і ефективних груп психологічного розвантаження. Приміром, метод «зигзага»: припиніть займатися тим, чим займаєтеся в цю хвилину, зійдіть зі стежки і поверніть у бік.  Наприклад: встаньте з-за столу і прогуляйтеся по вулиці годинки 2-3. Різка зміна діяльності добре тонізує, освіжає голову і насичує позитивом. Розвантажте себе від справ: «робота – не вовк». Дотримуйтесь час від часу цієї народної приказки. Навчіться робити паузи і розподіляти справи по часу та мірі необхідності. Розділіть з кимось свої обов’язки. Не треба думати, що «якщо не я, то хто ж?» Історія довела: незамінних немає. Візьміть вихідний або відпустку, виберіть хороший санаторій або відпочинок у наметі у горах (кому що більше подобається). Відіспіться: уві сні організм само лікується, а психіка міцнішає. Можна вдатися до кардинальніших методів змініть роботу. Це, звичайно, складніше, чим змінити зачіску. Але в піковій ситуації не бійтеся взяти нову висоту. Перегляньте стиль життя: додайте спорту, хобі, знайдіть нових друзів.

 - Люди яких професій найчастіше страждають від симптому емоційного вигорання?

В першу чергу це журналісти, лікарі, соціальні працівники, педагоги, волонтери, тобто всі ті, кому за родом діяльності доводиться тісно спілкуватися з людьми. Також трудоголіки, збурені метою: встигнути зробити якомога більше за термін, як можна менший. Ще письменники, яким «не пишеться», композитори, яким «не вигадується». Також матері немовлят. Емоційне вигорання особливо властиво для мами, яка виховує дитину сама. Ті, хто доглядає за «лежачими» хворими. Це колосальний труд, який вимагає від людини постійної витримки, терпіння та самовідданості. І врешті люди, які йдуть на роботу, як на ешафот.

 -        В роботі журналіста завжди присутні стрес та роздратування. Як налаштувати себе на роботу, щоб не зашкодити своєму психічному здоров’ю?

Є така річ як психологічна саморегуляція. Дуже дієва, і легка у застосуванні. Це думати про позитивне, хороше; сміх, посмішки, почуття гумору; спостерігання за пейзажем за вікном; споглядання квітів, картин, інших приємних для людини речей; «купання» (реальне або в думках) в сонячних променях; читання віршів; компліменти і т.д.

Деяким людям допомагає спорт, він допомагає вивільнити негативну енергію.

  -        Чи можна вилікуватись від синдрому емоційного вигорання?

Синдром емоційного вигорання – це не хвороба, але запущена його форма може привести до серйозних хвороб. Насправді психоемоційне вигорання має грізні ускладнення для фізичного і психічного здоров’я. Оскільки мова йде про поломки в системі вищої нервової діяльності, яка «у відповіді за все», то синдром вигоряння призводить до порушень у всіх органах і системах.

Емоційна криза і нервовий збій викликає збої: серцево-судинної, ендокринної, імунної, вегето-судинної систем, в шлунково-кишковому тракті та психоемоційній сфері.

Найсумніші випадки закінчуються важкими депресіями, смертельними захворюваннями. Нерідко спроби позбутися нестерпного стану закінчуються суїцидом.

 -         Що Ви порадите журналістам для психологічної безпеки?

Більше сміятись, думати про позитивне, насолоджуватись життям, і по можливості, час від часу – відпочивати. Ці поради дієві для всіх професій, не тільки для журналістів.

 Спілкувалася Алла Титаренко

 

 

                                                                                                                                                    

Оцініть матеріал!
(0 голосів)

Календар

« Жовтень 2018 »
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
1 2 3 4 5 6 7
8 9 10 11 12 13 14
15 16 17 18 19 20 21
22 23 24 25 26 27 28
29 30 31