«Про медицину мріяла з дитинства»

П'ятниця, 13 квітня 2018 12:35

Ніна Іванівна Коломієць працює в Руськополянській амбулаторії загальної практики сімейної медицини вже 14 років. Стати лікарем вона мріяла з дитинства. Тож спочатку працювала медсестрою на рідній Полтавщині, а потім закінчила Полтавський медінститут, де здобула фах терапевта. У 2003 році перекваліфікувалась у сімейного лікаря. Загалом медицині лікарка віддала практично піввіку – має 49 років стажу у професії. Зараз Ніна Коломієць – завідувач АЗПСМ в Руській Поляні.

«До іншого лікаря не хочемо»

Із Тетяною Гриценко ми познайомилися безпосередньо в кабінеті завідувачки амбулаторії Ніни Коломієць. Молода жінка якраз оформлювала декларацію на обслуговування. Одразу для всієї родини: для себе, чоловіка та двох дітей. Розповіла, що Ніна Іванівна їхній лікар вже 12 років. З того часу, як народився старший  син.

– Ніна Іванівна – кваліфікований спеціаліст, якому ми довіряємо, і чудова людина. Звернутись до неї можна в будь­який час. До іншого лікаря ми не хочемо. Навіть наша маленька донечка каже: «Я хочу бути тільки з Ніною Іванівною», – розповіла Тетяна.

«По телефону діагноз не визначити»

Так у приємній і невимушеній атмосфері й починається наше спілкування. Принагідно запитую, як лікарка ставиться до одного з нововведень, передбачених медичною реформою, – замінити відвідини лікаря пацієнтів на консультації в телефонному режимі. Здавалося б, введення подібної практики може значно «полегшити життя» лікаря. Але Ніна Іванівна відповідає, що в цьому питання потрібно бути дуже пильним. Адже по телефону складно встановити діагноз. Пацієнт може не усвідомлювати, що його здоров’я під загрозою.

– Уявіть, в людини болить живіт і причин, які визвали ці симптоми, може бути кілька, – наводить приклад лікарка. – Як я можу бути спокійною, якщо не оглянула пацієнта? Тож, я думаю, що свідомі лікарі, яким не байдуже здоров’я їхніх пацієнтів, все одно їздитимуть «на виклики».

«Ми уважні до всіх пацієнтів»

Укладання декларацій офіційно почалось 1 квітня цього року. Але ця дата припала на неділю. Лише за перші півтора дня до Ніни Коломієць «попросилися» й прийшли укладати договори понад сто осіб. Сама завідувачка амбулаторії розповідає, що «своїх» пацієнтів знає дуже добре. Усі їхні проблеми та потенціальні загрози для здоров’я. Але уважно ставиться до всіх.

– Ми нікому не відмовляємо, – одразу долучається до розмови медична сестра, яка тут же, в кабінеті, оформлює договори з пацієнтами. – Взагалі Ніна Іванівна дуже уважна до кожного відвідувача. Не лише до «своїх».

«Людей потрібно любити»

«Первинку» у Руській Поляні щодня відвідує достатньо пацієнтів. У середньому щодня тут приймають 30 пацієнтів. Але за словами завідувачки амбулаторії, «зараз стало трохи легше», бо торік доводилось приймати вдвічі більше людей. А їх, лікарів, в якийсь період було лише двоє. Вона та Олена Лозін.

– Із серпня до нас прийшли працювати два молоді фахівці. І це, зрозуміло, зменшило навантаження, – розповіла Ніна Іванівна. – А торік ми з Оленою Андріївною приймали по шістдесят і більше пацієнтів щодня.

– Зараз у нас п’ять лікарів, – продовжує вона. – Є «повний комплект»: три «сімейники», педіатр і терапевт на 0,25 ставки.

На запитання ж, як вдається справлятися з таким навантаженням, лікар відповідає, що «потрібно любити і свою роботу, й людей». Без цих двох складових у медицині надовго не затримаєшся.

«Стан здоров’я руськополянців – середній»

У кабінеті Ніни Коломієць цього дня знайомлюся ще з однією пацієнткою. Ганна Петрівна (ім’я змінено) не була в лікарні з 2011 року. А зараз «припекло» – почала дуже боліти рука, що й «погнало» жіночку за допомогою до медиків. Тож розпитую Ніну Іванівну, чи добре дбають жителі Руської Поляни про своє здоров’я, та які хвороби їх турбують найчастіше.

– Однозначно сказати, що в нашому селі домінує та чи інша хвороба, не можна, – говорить лікар. – Дитяче населення звертається частіше із застудами. Особливо «в сезон». Дорослих турбують серцево­судинні захворювання. Загалом стан здоров’я жителів села можна оцінити як «посередній».

«Проблем вистачає»

Спілкуючись з Ніною Іванівною, звертаю увагу, що медсестра заповнює договори з пацієнтами «по старинці», вручну і в паперовому варіанті.

– Потрібної програми ще немає в районі. Її має закупити ПМСД, а вже потім встановлять на дільницях по району, – пояснює мені завідувачка. – Коли це буде, ми поки що не знаємо. Поки що ПМСД «в процесі отримання ліцензії». Та й самих комп’ютерів у нас не вистачає. Є лише три, а потрібно – п’ять.

Тож розпитую, які ще проблеми турбують «первинку».

– Проблем вистачає. Машина у нас, наприклад, дуже стара. Запчастини постійно летять. Та й бензину «їсть» багато, – розповідає лікарка. – Нам обіцяють допомогти і сільський голова Олег Гриценко, і головний лікар ПМСД, депутат Черкаської райради Ганна Пантюхіна, але поки що цю проблему не вдалося вирішити. Взагалі сільський голова Руської Поляни нам дуже допомагає. Іде назустріч у багатьох питаннях. Підставляє постійно «плече» й директор СТОВ «Зоря» Іван Йосипович Дарієнко.

Наостанок запитую Ніну Іванівну про перспективи та ризики медреформи, що стартувала.

– Грошей, які отримуватимуть лікарі, однозначно «на все» не вистачатиме. Тож, скоріш за все, буде скорочення, а зарплата стане диференційованою. Хто більше працюватиме, той і отримуватиме більше, – прогнозує лікарка. – Але все­таки будемо надіятися на краще. Що все буде добре.

Спілкувалась Ілона Левченко

Оцініть матеріал!
(0 голосів)

Календар

« Жовтень 2018 »
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
1 2 3 4 5 6 7
8 9 10 11 12 13 14
15 16 17 18 19 20 21
22 23 24 25 26 27 28
29 30 31