За кілька тижнів для лісівників розпочнеться особлива «гаряча» пора – осіннє висаджування сіянців. Це, перш за все, час надмірного фізичного навантаження. Із сьомої ранку до вечора вони активно висаджуватимуть новий ліс, щоб не упустити жодного сприятливого дня. Не виняток і працівники Руськополянського лісництва. «Якщо погода дозволить, цієї осені плануємо посадити 5 га лісу», – ділиться лісничий Ігор Ткач.

Сосну, дуб та горіх «розводять» у розсаднику

А поки що однорічні та дворічні сіянці сосни звичайної, дуба червоного та звичайного, горіха чорного красуються у розсаднику. Лише сіянців сосни звичайної гектар. На цій площі «помістилося» до 1 млн 200 сіянців. За словами Ігоря Ткача, їх вистачить, щоб забезпечити весь Черкаський лісгосп.

Особливо радують серце лісничого однорічні сіянці сосни з правильно сформованою верхівковою брунькою. З них колись виростуть гарні стрункі дерева.

– Щоб заліснити один гектар, висаджують 6­7 тис. сіянців сосни, – розповідає Ігор Вікторович. – Потім проводять догляди, освітлення – слабші сіянці «прибирають». Навесні сіянці висаджують щойно зійде сніг і земля розмерзнеться настільки, що її вже можна «вкопати». Осінній період садіння сіянців припадає на жовтень. Залежно від погоди процес триває 10­-15 днів.

За словами Ігоря Ткача, саджати сіянці – фізично складна робота, яку зазвичай виконують вручну. Тож цьогоріч застосували механічну посадку лісосаджальною машиною. Вона зарекомендувала себе добре. Хоча одна з причин залучення техніки – брак людей. Бо виїздять на заробітки за кордон.

Але посадити сіянець – лише початок справи.

– Спочатку це будуть культури, які ми доглядатимемо. І лише з часом вони стануть лісом, – розповідає лісничий. – Взагалі ж доглядати за лісом складна та кропітка справа. Тому головне в роботі лісничого любити ліс, жити ним. Якщо ти не любитимеш ліс – і він тобі цим віддячить.

Мільйон дерев власними руками

Майстер лісу Віталій Перевала родом із Руської Поляни і в місцевому лісництві працює вже 15 років. Розповідає, що посадив, мабуть, мільйон дерев. Адже часу в лісі проводить набагато більше, ніж вдома. Щоправда, як і його колеги, які пов’язали своє життя з лісом.

– Ми займаємося не лише посадкою лісу, а й охороною від самовільних вирубок, пожеж і шкідників, – розповідає чоловік. – Мені подобається, що ми доглядаємо за лісом і збагачуємо його. Подобається спостерігати, як зростає те, що ми посадили.

Віталій Іванович розповідає, що родина до його роботи ставиться терпляче. І взагалі у лісівників дружини – «у курсі справ», бо проходять своєрідну «школу»: і саджати допомагають, і невеличкі пожежі тушити. Тому й не розпитують «чому ти в тому лісі пропадаєш».

Всихання лісу – проблема загальноукраїнського масштабу

Останнім часом в українському суспільстві заговорили про проблему масового всихання лісу. Вона стосується, перш за все, центральної частини краї­ни. Сьогодні дерево стоїть зелене, а завтра – вже жовте. За словами Ігоря Ткача, причин цього декілька: зокрема, зміна клімату й розмноження шкідників (один із поширених видів – верхівковий короїд), а також ураження сосни омелою австрійською.

– Раніше її вважали напівпаразитом і уражені дерева не видаляли. Це стало фатальною помилкою, – констатує лісничий. – Як показав час, омела висмоктує з дерева всі соки і воно гине.

Боротись із усиханням лісу можна лише за допомогою санітарних рубок та насадження сіянців.

– Торік через всихання лісу ми провели 360 га вибірково­санітарних рубок та 13 га суцільно санітарних, – називає цифри фахівець. – Зрозуміло, що ці площі потім заліснюємо. Щоправда, інколи потрібно, щоб ділянка вистояла деякий час. Наприклад, якщо вона заражена хрущем. У такому разі потрібно провести хімічну обробку, а потім переорати ділянку.

Гасити пожежі допомагають «модуль» та «шишига»

Але знищують ліс не лише шкідники. Докладають рук і люди. Літо 2018 року, хоча й спекотливе, для Руськополянського лісництва в плані пожеж видалося досить спокійним – їх було лише чотири. Причина кожної з них – «людський» фактор.

– Дві з них – через «забуті» багаття, а дві – більше схожі на підпали, – пригадує він. – Взагалі ж «пожежний час пік» припадає на проміжок часу з одинадцятої вечора до першої ночі. Погуляли люди, наче й багаття залили – пісочком закидали. Але не повністю. А вітерець робить свою справу.

Тому майстри лісу цілодобово відповідно до графіка чергують біля монітору. У лісництві є відеоспостереження. Камера встановлена на найвищій точці у місцині, тому «бачить» не лише 4950 га загальної площі лісництва, а й все село.

– Припускаю, що завдяки відеоспостереженню у нас останнім часом не було масштабних пожеж, – говорить лісничий Ігор Ткач. – Адже камера фіксує найнезначніший димок, що з’являється на території. Тож бригада має змогу оперативно виїхати на місце події.

Мають у Руськополянському лісництві і власну техніку, щоб дістатись на пожежу та гасити її. Це – автомобіль ГАЗ 66 (по народному «шишига» – авт.) та «модуль», перероблений з автомобіля УАЗ. Старенький «модуль» обладнали своїми силами. Він має ємність, у якій поміщається куб води, та помпу.

– Якщо пожежа незначна – виїздимо «модулем». Він більш маневровий, – розповідає лісничий. – Якщо «модуль» не справляється, беремо «шишигу». У нього прохідність підвищеного класу. Переобладнали бочку на 2,8 куба води з 1,3. Це дає можливість зекономити кількість ходок і паливо. Автомобіль також обладнаний помпою, яка може працювати окремо від нього. Помпа подає більшу кількість води. При цьому розхід палива менший.

Євген Балюра працює в лісництві пожводієм п’ятий сезон. Розповідає, що робота позмінна: два дні через два.

– Задоволений, бо працюю поряд із домом. При цьому це не лише робота, а й можливість допомогти, робити реально корисне для суспільства. Я з технікою на «ти», бо маю спеціальність «обслуговування вантажної техніки», – ділиться хлопець. – Якщо щось не розумію, то знаходжу інших фахівців, консультуюсь. Щодня автомобіль проходить обслуговування: перевіряю рівень води, чи заправлене паливо у самому автомобілі і в мотопомпі.

На пожежі Євгену доводилось виїжджати і за кермом ГАЗ 66, і «модулем». Каже, що пожежа – це завжди страшно. Особливо, коли горить сосновий ліс.

Ілона ЛЕВЧЕНКО

Опубліковано в Новини громад

 У вересні вдруге відбулися змагання зі спортивного орієнтування «Софіїна гора» для 86 туристів-початківців серед шкіл Черкаського району.

Організацією та проведенням змагань займався туристсько-краєзнавчий відділ Черкаської СЮТ та вихованці турклубу «Альта». Віктор Шолін – учень 8 класу, вихованець школи спортивного орієнтування та його тренер Тетяна Уфімцева допомогли в організації дистанції. А Черкаський спортивний клуб «Славутич» на чолі з Ніною Атамась допоміг у придбанні медалей для переможців та призерів змагань.

Учасники 9 команд отримали карту місцевості, на якій за допомогою топографічних знаків відображена місцевість і контрольні пункти, де потрібно відмітитися. Кожен з  учасників орієнтувань намагався  пройти дистанцію якнайшвидше та стати першим. Попри несприятливі погодні умови, всі пройшли випробування та дійшли до фінішу.

В індивідуальному заліку серед дівчаток 12-го віку перемогли:

І місце – Кабанова Аліна, с.Свидівок, керівник Скобельський О.П.

ІІ місце – Татарінцева Оксана, с.Свидівок, керівник Скобельський О.П.

ІІІ місце – Рожко Анна, с.Свидівок, керівник Скобельський О.П.

Серед хлопчиків 12-го віку:

І місце – Постіл Артур, с. Байбузи, керівник Жила В.В.

ІІ місце – Калюжин Назар, с. Байбузи, керівник Жила В.В.

Серед дівчаток 14-го віку:

І місце –  Вензелева Вікторія, с. Вергуни, керівник Скуба О.М.

ІІ місце – Шоломицька Дарина, с. Вергуни, керівник Скуба О.М.

ІІІ місце – Шмандюк Вікторія, с. Леськи, керівник Вовченко О.В.

 Серед хлопчиків 14-го віку:

І місце –  Журило Т.А., с. Мошни, керівник Прожога В.М.

ІІ місце –  Осадчий Владислав, с. Вергуни, керівник Скуба О.М.

ІІІ місце – Якубенко Владислав, с. Вергуни, керівник Скуба О.М.

Серед дівчаток 16-го віку:

 І місце –  Вакалюк Дарина, с.Хутори, керівник Медведенко І.В.

ІІ місце – Сизоненко Анна, с.Хутори, керівник Медведенко І.В.

    Серед хлопчиків 16-го віку:

І місце – Простибоженко Максим, с. Хутори, керівник Медведенко І.В.

ІІ місце – Задорожній Іван, с. Хутори, керівник Медведенко І.В.

ІІІ місце – Козачков Ростислав, с. Хутори, керівник Медведенко І.В.

Серед дівчаток 18-го віку:

І місце – Марценюк Анастасія, с. Степанки, керівник Біда В.П.

ІІ місце – Божко Надія, с. Хутори, керівник Медведенко І.В.

Серед хлопчиків 18-го віку:

І місце –  Мотлух Даніїл, с. Леськи, керівник Вовченко О.В.

 Серед команд в командному заліку перемогу вибороли:

  І місце –  Хутірська ЗОШ І-ІІІст., керівник Медведенко І.В.

ІІ місце – Леськівська ЗОШ І-ІІІст., керівник Вовченко О.В.

ІІІ місце – Свидівоцька ЗОШ І-ІІІст.,, керівник Скобельський О.П.

Це була ще одна можливість побачитися з друзями по туризму, якими вони стали ще на «Котигорошку-2018» в Думанцях.

Методист туристсько-краєзнавчого відділу Черкаської райСЮТ І.Л. Воронова

             

 

Опубліковано в Освіта

У Бузівській об’єднаній громаді, утвореній торік, взялися будувати нове громадянське суспільство, де місцевим жителям буде комфортно жити, навчатися, працювати та відпочивати у своєму селі, а не мігрувати за кордон. Для цього в Бузівській ОТГ розробили власну програму розвитку та реалізації потенціалу сільського населення, орієнтовану на європейські взірці, працюють над стратегією розвитку до 2025 року, тут підняли прапор Євросоюзу, а ще чекають на волонтера Корпусу Миру США, який впродовж двох років працюватиме поруч з ними в громаді. Як їм це вдалося, дізналися журналісти газети «Сільські обрії».

 

– В основі успіху нашої громади я бачу лише людей, які ефективно та якісно виконують свою роботу. Ми стали створювати робочі місця і залучати людей, які вміють працювати, а не призначати керівників на ці місця, – зауважує сільський голова Олександр Фуркало. – Ми залишаємося жити тут і наші діти живуть тут, тому завдання нашої команди, а це депутати сільської ради та жителі села, зробити життя громади максимально комфортним.

  Поруч із сільською радою у Бузівці облагороджена територія, де розміщені три камені. За словами Олександра Фуркала, вони символізують об’єднання громад. У центрі – Бузівка, як центральна садиба, поруч – Зелений Ріг, а третій – то перспектива, адже громада планує розширюватися і чекає в своїй родині «поповнення». Натепер населення Бузівської ОТГ – 2500 жителів. Тут діють дві потужні релігійні общини – православної віри та християн-баптистів, завдяки чому, як вважає очільник громади, молодь залишається жити в селі.

 

«Прозорий офіс» сільського голови

Структура громади, відповідальні за виконання на певних ділянках роботи, навіть основні напрями стратегії розвитку – все це прозоро візуалізовано на стінах кабінету сільського голови. Керівник каже, що ремонту робити тут поки не збирається, бо дуже мало часу проводить тут. В основному – в роз’їздах. Приміром, із 48 останніх робочих днів 22 у поїздках – Польща, Київ, Запоріжжя, Черкаси…

– Тут кожен може побачити, коли і який обсяг роботи повинен зробити, виконав її чи ні, – зауважує сільський голова. – І від відповідальності за «не роботу» вже не сховаєшся. Сам щомісяця звітую перед жителями громади про виконану роботу та освоєні суми через Фейс­бук­сторінку громади. Що, коли і за які кошти зробили. Сьогодні це найоперативніший засіб комунікації та донесення інформації.

  23-24 серпня  над адмінбудівлями в Бузівці та Зеленому Розі замайоріли три прапори – України, Євросоюзу та Бузівської ОТГ. Щодо герба на останньому, то над його розробкою працювали місцеві школярі. Сільська рада оголосила конкурс на кращий проект. Отримали 12 робіт. Конкурсна комісія з них обрала один, який доповнила, а переможниця – учениця Бузівської ЗОШ – отримала одну тисячу гривень винагороди.

 Зробили ставку на громадські організації

Натепер їх в Бузівській ОТГ чотири. З їхньою допомогою в громаді планують залучати кошти міжнародних фондів на розвиток всіх напрямків діяльності. Нещодавно сформували ГО «Об’єднання Бузівчан».

– Ми плануємо використати всі можливості, які дають подібні об’єднання, аби зробити життя наших односельців максимально комфортним, – каже керівник об’єднання Дмитро Шилюк. – Першим завданням визначили придбання реамобіля для громади. У нас є «швидка допомога», але автомобіль старий і далі району не виїде. А, щоб врятувати людину, все важить – і час, і обладнання транспорту. Уже знайшли міжнародних партнерів, які готові з нами працювати. Це початок нашої діяльності.

Дмитро Федорович переконаний, запроваджена в громаді Програма розвитку громадянського суспільства та процеси децентралізації відкрили нові шляхи та можливості для розвитку обох населених пунктів, які утворили громаду.

– Сьогодні не стоїть питання – як нам сказали, так і робимо. Навпаки, сьогодні ми зробили вибір, прийняли рішення, а тепер і відповідаємо за його наслідки, – каже пан Дмитро, якого люди обрали депутатом сільської ради. – Навіть якщо 50 % наших планів здійсниться, це вже кардинально змінить життя в громаді.

«Зарядили» і отримали волонтера в громаду

Ще торік в листопаді Бузівська ОТГ зареєструвалася в проекті, який реалізує Корпус Миру США в Україні «Розвиток громад».

– Тут дуже все просто: «заряджаєш і відпускаєш», а потім чекаєш на результат. Так виходить і з нашими проектами. Ми надсилаємо заявки скрізь, де бачимо вигоду для розвитку нашої громади. Відтак, ще в листопаді подалися й на цей проект. Буквально минулої п’ятниці прийшов лист, що до нас приїде волонтер із США, який впродовж двох років працюватиме з нами та навчатиме нас, – каже сільський голова. – Окрім того, він може організовувати гуртки для занять з дітьми чи дорослим населенням. Ми сподіваємося, що завдяки йому жителі нашої ОТГ ще й знання іноземної мови покращать.

Загалом метою співпраці буде допомога Бузівській ОТГ стати економічно та соціально стабільною через посилення громадянського суспільства та покращення ділового середовища.

Щоб молодь залишалася в селах

Для цього в громаді взялися втілювати проект «Реалізація та розвиток населення Бузівської ОТГ». Він передбачає створення умов для реалізації потенціалу кожного жителя об’єднаної громади. З цією метою взялися формувати відповідний майданчик. Для кожної вікової групи населення вже відібрані підходящі заняття та вказаний графік роботи. Такі інформаційні бюлетені отримають всі жителі громади.

– Наше завдання не залишити нікого осторонь. Ми обрали для роботи три напрями – спорт, культура та освіта, – ділиться напрацюванням Олександр Вікторович. – Для організації спортивних заходів в громаді призначили окрему людину. Це і заняття футболом, волейболом, баскетболом, тенісом, міні­футбол, бокс, шахи, шашки, тренажери і так далі. Щодо розвитку культури, то в Бузівській громаді є два духові оркестри. Дитячий духовий оркестр цьогоріч взяв гран­прі в області. «Обличчям» нашої культури є Дмитро Дмитрович Мулик, який присвятив їй своє життя. Окрім того, в нас функціонує народний аматорський хор, організували оздоровчу аеробіку та заняття з хореографії для різновікових груп, а в планах ретро­клуб. Це буде клуб за інтересами для людей поважного віку. Якщо говорити про освіту, то, приміром, торік в Бузівській школі не проводилося гурткової роботи. На це були різні причини – то не було підходящого вчителя, то коштів для оплати його роботи. Цьогоріч ми розпочинаємо заняття в «школі лідерів», «англійському клубі», «основи інформаційних технологій», «умілі ручки», «сильні, сміливі та спритні», «образотворче мистецтво» та ін. Одні вчителі просто взяли додаткове навантаження, а для деяких гуртків прийняли на роботу нових молодих спеціалістів.

У Зелений Ріг планують відправляти автобус, який підвозитиме дітей на гуртки в Бузівку. Частина з них проходитиме на базі школи, а частина – в місцевому будинку культури. До речі, з об’єднанням перед громадою постало кілька викликів – взяти на баланс освіту та як співпрацювати із районними позашкільними закладами освіти, де навчаються діти з Бузівки та Зеленого Рогу.

– Освіту ми взяли на свій баланс, хоч дуже боялися, чи впораємося з цим навантаженням, адже спершу не було ні досвіду, ні кадрів, – пригадує сільський голова. – Проте вже бачимо, що зробили правильний крок. Ми вже зекономили 1,5 мільйона гривень, які в наступному році плануємо вкласти в зміцнення матеріально­технічної бази Бузівського ЗЗСО, де навчаються діти з обох населених пунктів. Цьогоріч ми з бюджету громади вклали в матеріально­технічне оснащення Бузівської школи вже 100 тисяч гривень. Окрім того, натепер працюємо над тим, аби здешевити вартість харчування дітей в школі для батьківської плати. Досі плата становила 12 гривень. Зараз думаємо над тим, щоб її зменшити, як мінімум, удвічі. Зовсім оплачувати харчування дітей місцевому бюджету не «по кишені» та й жителі громади мають брати спільну участь у його формуванні. Окрім того, в нас зараз постало питання створення власної Школи мистецтв в громаді. У районній дитячій музичній школі заявили, що вже не можуть прийняти наших 18 дітей. І це при тому, що цьогоріч з бюджету громади ми спрямували на дитячу музичну школу майже 200 тисяч гривень субвенції. Ми вже провели розрахунки й бачимо, що, оплачуючи заробітну плату вчителів, комунальні послуги та енергоносії, ми витрачатимемо менше, а послуги надаватимемо не менш якісно та професійно.

  ДНЗ «Суничка» в Зеленому Розі відвідують 18 дітей. Його облаштували з частини приміщення колишньої школи. Школа у Зеленому Розі вже два роки як не працює. За словами в.о. старости Оксани Єршової люди дуже переживають за збереження приміщення, тому сподіваються, що тепер в громаді знайдуть йому достойне використання.

– Якщо змінити цільове призначення, там можна зробити своєрідний Центр дозвілля, що об’єднає різні напрямки, – каже пані Оксана. – Над цим проектом зараз спільно працюють бузівські та зеленорізькі депутати. Хоч останніх лише троє у місцевій раді, проте зеленорізьку громаду чують. Дітей шкільним автобусом підвозять в Бузівський ЗЗСО.

 Пожежну охорону створять за європейським взірцем

На базі старого приміщення амбулаторії у громаді планують створити Центр безпеки. Він об’єднає пожежну охорону, поліцію та медичну допомогу. Натепер працюють над відповідним проектом.

– Плануємо, що в пожежній частині працюватиме лише водій, команду сформуємо з добровольців­жителів села. До речі, це звичайна практика в багатьох польських гмінах.  На випадок надзвичайної ситуації повідомлення надходить на 101, звідки відбудеться переадресація на нашу пожежну охорону. Волонтери отримуватимуть смс­повідомлення про надзвичайну ситуацію і діятимуть вже відповідно до інструкції, – коментує Олександр Фуркало. – Думаю, що для таких добровольців, як преференцію від громади, ми можемо дати пільги по сплаті податку на землю.

А поки що добровільна пожежна охорона розмістилася на базі одного із старих гаражів сільської школи. З Жашківського районного управління ДСНС громаді передали на баланс несправний пожежний автомобіль, над яким «почарували» місцеві «кулібіни» і він запрацював. Серед них і Іван Пісківець, який став керівником добровільної пожежної охорони Бузівської ОТГ. Сформували її з місцевих жителів, які зголосилися на волонтерській основі допомогти. Уже чотири рази виїздили гасити пожежі в селі – будинки горіли і сміттєзвалище.

– Повністю перебрали двигун, замінили електрику та «начиння», – розповідає Іван Іванович. – Інструктаж провели нам працівники ДСНС, а дещо й самі знали, як робити. На вправність перевіряли один одного.

 Серед тих, хто справився з такою «перевіркою», – Михайло Лавренюк. Він пенсіонер.

І чоловік велосипедом за хвилину доїхав до гаража з дому на виклик керівника добровольців. Михайло – водій пожежної машини.

– В принципі, я недалеко й живу, але вперед гнало не це, а важливість ситуації та необхідність допомогти, – каже пан Михайло. – Взагалі в нас громада гуртується, щоб допомогти за потреби. Хоча й тих, у кого «хата з краю» теж вистачає. Такі зазвичай висловлюють своє невдоволення у негативних коментарях через ту ж саму Фейсбук сторінку громаду, або вказують, що й коли треба зробити, а самі лише збоку спостерігають за роботою.

Яблука «переробили» на лавки

Більшість робіт в громаді люди роблять на добровільних засадах.

– Нам передали 16 гектарів «занехаяного» садку. Ми оголосили, що потрібні добровольці зібрати опалі яблука. Гуртом назбирали більше 5 тонн. Отримали за них трохи більше 4 тисяч гривень. Ці кошти вирішили використати на благоустрій території населених пунктів – облаштувати лавки в селах. Придбали метал. Лісництво нам дало безкоштовно лісу­кругляку, знайшлися майстри, які його розпиляли на дошки. Зараз вони сохнуть. Потім ми їх фарбуємо і робимо 15 лавочок, які облаштуємо в Зеленому Розі і Бузівці, – розповідає сільський голова. – З матеріалу, який залишився, зробимо вказівники вулиць в населених пунктах, в дитячий садок – столик і лавки.

Як центральна садиба гроші поділила

Перше, що вирішила зробити місцева влада після утворення ОТГ, – дорогу до Зеленого Рогу та сільський водогін у Бузівці. Для Зеленого Рогу дороги – найболючіша тема, адже більшість тих, що проходять селом, державного значення. А значить ремонтувати їх за кошти місцевого бюджету «зась». Проте це громаду не зупинило, бо нею щодня курсував шкільний автобус з дітьми. Механізм, який не суперечитиме законодавству та вирішить проблему людей, місцеві владці напрацьовували із фахівцями Черкаської ОДА.

– По кілька разів на тиждень в область їздили, але свого досягли – зробили півкілометра під’їзної дороги до Зеленого Рогу, на що витратили майже 1,8 мільйона гривень, – розповідає сільський голова. – З них майже 1,2 мільйона з обласного бюджету, півмільйона кошти інфраструктурної субвенції, 31 тисяча з місцевого бюджету та 108 тисяч – внески благодійників. Вздовж дороги ще обладнаємо тротуарну доріжку.

Цією дорогою до Бузівської школи шість разів на день проїздить шкільний автобус. Він підвозить учнів із Зеленого Рогу і ще двох сусідніх сіл – Сабадаш та Безпечне, які в перспективі мають приєднатися до громади. 

Другу половину інфраструктурної субвенції спрямують на капітальний ремонт сільського водогону. Мають проект, і підприємство «АгроВільд Україна» днями розпочинає ремонтні роботи. 

Отримали більше мільйона спонсорської допомоги

На території громади працюють кілька таких потужних господар­ств – СТОВ «Злагода», ПСП «Канюківське», ТОВ «Золото ланів – 2015», а також ПрАТ «Черкасирибгосп», ІП «АгроВільд Україна», Бузівська хлібопекарня, одноосібники, 70­-80 ФОПів, які займаються вирощуванням квітів, огірків, помідорів, свиней, риби, виготовляють хлібобулочні вироби, крупи та ін.

– Натепер ми працюємо над наповненням бюджету громади, а не лише розраховуємо на субвенції з держави. Приміром, в червні нам передали землі за межами населеного пункту, а тепер громада запустила механізм боротьби з недобросовісними орендарями, які користувалися землею багато років, але не сплачували за неї податки. У нас немає своїх і чужих, а є громадські інтереси і партнерські відносини. Є домовленість і дії за законом. Разом з тим, ми переглянули податки і для одноосібників, піднявши їх до 1% з 0,3 %. Для них не на багато більше, а для громади – суттєвий плюс, – заявляє керівник Бузівської ОТГ.

До об’єднання бюджет Бузівки становив 3,8 мільйона гривень, а в Зеленому Розі – 830 тисяч гривень, після – спільний зріс до 14,3 мільйона, з яких 6,3 мільйона власних надходжень.

Адміністративні послуги наблизили до людей

У громаді  вирішили допомогти людям з оформленням домо­володінь.

– У сільській місцевості це проблема. Відтак, вирішили допомогти людям – формуємо пакети їхніх документів, передаємо централізовано до районної архітектури і забираємо результат, – розповідає сільський голова. – У Жашків людям їхати не потрібно зайвий раз.

Аналогічно роблять і в Зеленому Розі. Хоч там апарат і скоротили, а до Бузівки кілька кілометрів добиратися, люди за довідками туди не їдуть.

 – Хіба що комусь треба в інших справах, і він хоче ці довідки власноруч отримати. Тоді їдуть самі, – каже Оксана Єршова.

До речі, за роботами із благоустрою закріпили конкретних виконавців, замість того, щоб створити надбудову – комунальне підприємство.

– У кого є трактор, вивозить побутове сміття (до речі, щосереди по 3­4 мішки з двору безкоштовно, – авт.), маєш інструменти і золоті руки – ремонтуєш неполадки водогону, є людина, яка доглядає за порядком на сільському кладовищі, обкошує узбіччя і так далі. Тобто де­факто комунальне підприємство діє, але де­юре я поки що не бачу потреби його створювати. Думаю, що згодом, коли ми матимемо значні надходження до бюджету громади, тоді й говоритимемо про розширення структури, – зауважує Олександр Фуркало. 

Наталія УСЕНКО

Опубліковано в Головні новини

Календар

« Вересень 2018 »
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
          1 2
3 4 5 6 7 8 9
10 11 12 13 14 15 16
17 18 19 20 21 22 23
24 25 26 27 28 29 30