Зустріч через чверть століття

Середа, 28 грудня 2016 10:48

«Завдяки редакції газети вдалося не лише розшукати Ірину Таранову – героїню новели «Перемога за милосердям», – але й організувати зустріч, на яку вона чекала 25 років», – пише Ірина Савченко, автор дитячої повісті «Моя перша вчителька», уривки з якої ми неодноразово публікували на сторінках «Сільських обріїв». Пані Ірина поділилася подробицями та світлинами теплої зустрічі.

«36-річна жінка з обмеженими фізичними можливостями гостинно прийняла дорогих і бажаних гостей: свою першу вчительку Любов Силку, автора книги Ірину Савченко, студентів-філологів, яким також не терпілося зустрітися з персонажами твору. Несподіваним був і прихід інших героїв книги: Наталії Герман, випускниці ЧНУ, викладача, психолога, поетеси, композитора та Володимира Силки, полковника, юриста (новела «Солідарність»); Михайла Силки, офіцера далекого плавання іноземних суден (новела «Мишкове зцілення»); Сергія Германа, психолога, водія (новела «Смак дитинства»).

Пригадалися поетичні рядки самої героїні новели «Перемога за милосердям», присвячені вчительці багато років тому:

Без Вас і сонце не зійде,

Не ворухнеться вітер,

І не відчинить вітер день,

І не розквітнуть квіти,

І хліб не вродить на полях,

Не злине пісня в небо…

І – сирота без Вас земля.

Як берегти Вас треба…

Ці слова надруковані на тій самій друкарській машинці, на якій учила маленьку Іринку письма її шкільна мама. «Прихід Любові Іванівни в наш дім завжди був святом, – пригадує Зінаїда Дмитрівна (Ірина мама). – Мало хто з вихователів може приділяти скільки уваги хворим дітям».

Атмосфера спілкування була доброзичливою і спокійною. Студенти ставили сценку, читали власні поетичні твори, запрошували до веселих ігор. Господиня – Ірина Таранова – читала гуморески, виявила глибокі знання творів Т. Шевченка, спілкувалася з гостями, з юристом зав’язала розмову на теми життя та політики в державі, чим здивувала багатьох.

Усіх присутніх вразила життєва розповідь 82-річної вчительки (головної героїні книги), яка другу половину своєї педагогічної роботи присвятила вихованню молодших школярів Черкащини (22 роки пропрацювала в ЗОШ № 10, а після виходу на пенсію – в Кумейківській дев’ятирічці). «Вчителька вміє сказати співрозмовникові те, що він хоче і повинен почути, її поради були саме на часі», – згадують студенти.

Як виявилося пізніше, на нашу зустріч чекали ще й інші молоді люди з обмеженими фізичними можливостями (про Ірининих гостей їм повідомили соціальні працівники). Студенти, щоправда в меншій кількості, зголосилися привітати і їх зі Святим Миколаєм. Імпровізовані студентські виступи та читання новел повісті слухачам припали до душі. На згадку про зустріч гостям подарували декоративну підкову, оздоблену самоцвітами та мушлями, – витвір умілих рук вдячних слухачів.

Зустрівшись із молодими людьми в інвалідних візках, студенти зрозуміли: в соціальних працівників та вихователів важка місія, і виконують вони її достойно. Така робота потребує великих зусиль, терпіння, любові та поваги до тих, з ким працюєш. Цьому треба вчитись. І, як кажуть у народі, краще бодай один раз побачити й почути…»

Оцініть матеріал!
(0 голосів)

Календар

« Жовтень 2018 »
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
1 2 3 4 5 6 7
8 9 10 11 12 13 14
15 16 17 18 19 20 21
22 23 24 25 26 27 28
29 30 31