Чим сьогодні живе Польща: враження від гостювання у сусідів

Вівторок, 20 вересня 2016 07:10

Протягом семи днів медійники районної газети «Сільські обрії» у рамках проекту «Інституційна підтримка – активізація місцевих ЗМІ в місії інформування про реформу децентралізації» з навчальною метою побували у Селезькому воєводстві Польщі. Сьогодні розпочинаємо цикл публікацій, аби розповісти про враження від гостювання у сусідів.

Пролог

Одинадцять регіональних журналістів із Дніпропетровської, Луганської, Полтавської, Запорізької, Київської, Кіровоградської, Донецької та Черкаської областей мали змогу відвідати декілька міських та сільських адміністрацій – по-польськи гмін, що розташовані в західній частині країни, на кордоні з Чехією та Німеччиною. Окрім того, ознайомилися із діяльністю неурядових організацій – Бюро громадських порад, Центром управління неурядовими організаціями, Агенством регіонального розвитку та ін Паралельно вдалося побувати й на окремих промислових об’єктах. У тому числі – очисній станції стічних вод та ін. До всього ж українські газетярі відвідали редакції своїх закордонних колег. Зокрема, побували в «газеті Вроцлавській», редакції порталу/телебачення Валбжих24.com, колективом порталу  «Doba.pl» та інші.

Перше знайомство

Особливий інтерес учасників навчального візиту викликало не лише повсякденне життя та побут поляків, а й найбільш успішні практики впровадження адміністративної реформи й вивчення закордонного досвіду, що неабияк актуальний для новостворених і майбутніх українських об’єднаних громад. І тут доречно ще раз наголосити: перше, що кидається у вічі, коли потрапляєш до Польщі – так це по-справжньому якісні європейські дороги, чисті узбіччя й загальна облаштованість. І то не дивно, оскільки Польща на відміну від України, – розвинена європейська держава, член ЄС. Багато жителів з нашого району й області їздять туди на заробітки. Але не так часто наші земляки потрапляють туди задля обміну досвідом. І якщо так вже сталося, то і враження від побаченого виникають досить різноманітні.

Слід зазначити, що з одного боку, поляки живуть досить скромно, а з іншого – мають вишуканий смак, що проявляється в багатьох речах. Наші сусіди, наприклад, давно навчилися поєднувати переваги села та міста. Приватні будиночки у них часто не мають жодних парканів і кремезних огорож, натомість обсаджені молодими деревцями чи різноманітними кущами, які утворюють так званні живі зелені огорожі. Тут не побачиш бродячих собак. А в селах люди не утримують домашньої живності. Тож і виглядає все дуже просто та гармонійно.

Не полишає відчуття спокійної і ділової атмосфери, якоїсь невимушеності. До всього ж, поляки неабияк переймаються екологічними питаннями. У кожному місті чи крихітному селі, в парках, скверах, на вулицях чи навіть в приміщеннях адміністративних будівель встановлено по кілька контейнерів для різного виду сміття. Чого, на жаль, ще так бракує Україні (і не дивно – адже навіть сортоване сміття піде в один контейнер, бо його немає куди утилізувати). У різних містах і містечках можна спостерігати достатню кількість добре облаштованих місць для відпочинку, а в селах досить розвинений агротуризм.

 Окрім того, вагоме значення поляки приділяють велоспорту. Тому практично у всіх населених пунктах, та між ними є спеціально відведені велосипедні маршрути та спеціальні велостоянки. У поляків навіть мода в одязі — це щось просте і зручне: джинси, спортивний стиль, часто з елементами рок-культури. На вулицях нерідко можна зустріти неформалів. Та, незважаючи на такі особливості, приємно радує і завжди підбадьорює доброзичливість, щирість та гостинність приймаючої сторони. Це відчувалося і в Катовіце та Вроцлаві, де нас радо зустрів колектив колег із щоденної газети «Газета Вроцлавська» та на зустрічі з представники Асоціації журналістів Республіки Польща, що фактично є аналогом нашої Національної спілки журналістів.

 Польська адмінреформа

Не менш інформативною була і зустріч у Маршалківському управлінні Нижньосілезького воєводства у Вроцлаві. За українськими мірками – це візит до обласної державної адміністрації. Там нам розповіли про попередні перетворення щодо укрупнення самодостатніх громад у Польщі, що розпочалися ще на початку 90-х.

Наразі ж у Польщі існує лише 16 воєводств, 314 повітів та 2478 гмін. Базовою одиницею самоврядування є гміна, яка володіє широким спектром самостійності і має статус юридичної особи. На основі чинного законодавства саме жителі гміни утворюють самоврядну громаду. Устрій гмін визначається її статутом. До всього ж, часто у польських гмінах є допоміжні органи – у селах це так звані солецтва, у містах – мікрорайони. Допоміжний орган утворює рада гміни шляхом проведення громадських слухань.

Гміни й повіти, як правило виконують завдання з надання послуг місцевим громадам, натомість воєводство координує динаміку явищ економічного і соціального характеру на широкій території. Між гмінами, повітами і воєводствами відсутня ієрархічна підпорядкованість, чого не можна сказати про українські сільради, районні та обласні державні адміністрації.

Аналізуючи процес реформування, самі поляки констатують, що коли в країні тільки стартувала децентралізація, вистачало у них і її прихильників, і противників. Але результат, як показує практика, не забарився, бо з економічно слабкої і територіально подрібненої країни Польща вийшла новою і справді європейською державою. Хоча було і болісно, і в окремих випадках навіть складно, оскільки й школи оптимізували, й лікарні, й інші заклади соцсфери. Приймалися непопулярні рішення, але саме таким чином сільські гміни були укрупнені, натомість сформовані спроможні територіальні громади.

Звичайно ж, змінено й інфраструктуру цих незалежних громад. Кожна з них діє відповідно до заздалегідь розроблених стратегічних планів розвитку територій. І судячи з побаченого й почутого, новації пішли на користь країні і самим об’єднаним громадам. До самого воєводства місцеві мешканці звертаються переважно з питань розподілу коштів Європейського Союзу та цікавляться проектами, що були чи будуть реалізовані на тій чи іншій території. Водночас чимало звернень стосується питань охорони здоров’я, громадського транспорту, роботи закладів культури, тощо. Всі вони успішно опрацьовуються прес-службою воєводства, яка складається з 6 осіб.

 Офіційну інформацію зі своїх структурних підрозділів та управлінь воєводство друкує на сторінках окремих міських чи міськрайонних видань, оплачуючи у них лише місце на окремих шпальтах. Муніципального друкованого видання у воєводства немає. До всього ж, останні роки вищезгаданий держорган активно співпрацює з українськими та грузинськими міськими й обласними адміністраціями. Стосується це переважно питань обміну досвідом між органами місцевого самоврядування й культурних обмінів. Практика такої співпраці вже налагоджена з Дніпропетровською та Кіровоградською областями. Наразі для поляків актуальним є питання реструктуризації повітів (тобто районних адміністрацій). Їхнє утримання вже не виправдовує себе. Далі буде….

Стаття підготовлена на основі досвіду, здобутого у рамкх проекту "Інституційна підтримка - активізація місцевих ЗМІ в місії інформування про реформу децентралізації в Україні".

Оцініть матеріал!
(0 голосів)

Календар

« Вересень 2018 »
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
          1 2
3 4 5 6 7 8 9
10 11 12 13 14 15 16
17 18 19 20 21 22 23
24 25 26 27 28 29 30