У Мошнах народилося #«Місто Кохання»

Понеділок, 05 березня 2018 12:38

Мошнівський ВІА «LoveCity» дебютував торік у рідному селі. Початок їх історії мало чим відрізняється від десятків інших музичних гуртів: троє талановитих дев’ятикласників місцевої школи під керівництвом молодого «культпрацівника» у вільний час займаються улюбленою справою – грають музику та співають. Тільки прихистком для них став не підвал, самотужки обладнаний під студію, а місцевий Будинок культури.

Поки що «LoveCity» не має власного репертуару: виконують римейки відомих композицій. Проте вже є перші успіхи й любов місцевих слухачів. Під час останнього концерту навіть прискіпливі мошнівчани викликали групу, яка заспівала «На белом­белом покрывале января», на біс.

– У проектах – створювати й авторські композиції та «показати себе» хоча б у місцевих конкурсах, – поділився керівник гурту Святослав Туз. – Зараз обмірковуємо участь в обласному турі фестивалю  «Червона Рута».

Наразі учасники ВІА посилено готуються, бо хочуть на 8 березня зробити односельцям гарний музичний подарунок.

Як народилась назва «LoveCity», натхненник та ініціатор створення ВІА вже не пам’ятає. Розповідає лишень, що було декілька варіантів, а остаточна назва прийшла спонтанно. Саму ж ідею організувати музичний гурт виношував ще зі студентських часів, коли навчався в Канівському коледжі культури і мистецтв.

ВІА дебютував торік на травневі свята з піснею «Білі лебеді». За час, що минув, колектив устиг взяти участь у кількох концертах у рідних Мошнах та порадувати на День села сусідів­білозірців. Проте головним здобутком року, що минув, керівник гурту вважає  створення «такої, як треба» команди.

Про своїх підопічних Святослав Туз розповідає із захопленням та любов’ю. Наголошує, що «вони все схвачують дуже швидко». Клавішниця та вокалістка Анжела Диченко цьогоріч закінчує місцеву музичну школу.

– Вона дуже талановита дівчина. Складається враження, що народилася з мікрофоном у руках, а потім все подальше життя грала та співала. Вона, виконуючи музичну композицію, навіть на клавіші не дивиться, – описує він. – Всебічно розвинена особистість і наш бас­гітарист Валентин Алхазов. Він грає на акордеоні, баяні, піаніно, фортепіано. Цього року планує вступати до Канівського коледжу здобувати фах баяніста­акомпаніатора. Часом ми виступаємо з ним дуетом. Музично обдарований і наш барабанщик Назар Касіянов. Він з нами недавно. Раніше я сам сидів на барабанах. Взагалі з початку створення гурту його склад змінювався. Планую шукати учасників і надалі. Непогано, щоб додався ще вокаліст.

– Поки що ми – кавер­група з широким репертуаром. На концертах виконуємо попурі з композицій різних часів. Беремо і хіти 90­х, і більш сучасну музику, – розповідає Святослав. – Хоча в планах є створення авторських пісень. Музику до них можу писати й сам. При цьому хочеться експериментувати. Вже пробував «вкинути» в мелодії то баян, то акордеон.

Для репетицій творча молодь збирається в Будинку культури регулярно. Планово – по вихідних, а окрім того, учасники гурту забігають готуватися як у когось є вільна хвилинка. Зараз група більш­менш оснащена й технічно. Новий комплект апаратури передав депутат Черкаської райради Володимир Шимановський після того, як побачив один із виступів «LoveCity». Починати ж довелося з бас­гітарою радянських часів та іншими «інструментами з горища». Та й сам ансамбль міг з’явитися раніше. Але не було підтримки від місцевої влади. Усе змінилося лише за головування теперішнього очільника села Богдана Шкарбути та директора БК Лесі Гаврилюк.

До створення ВІА Святослав Туз працював у місцевому клубі акомпаніатором. Потрапив сюди по закінченню Канівського коледжу у 2012 році, за розподілом, дослухавшись до поради одного з улюблених викладачів, Анатолія Миколайовича Кондратенка. Цю посаду обіймає й зараз, хоча вона дещо умовна.

– Штат Будинку культури маленький, тож доводиться виконувати багато роботи, – розповідає він. – Потрібно фотографувати – фотографую. Потрібно фонограму зробити – роблю. Зараз культуру взагалі кинули напризволяще. Але я не шкодую, що свого часу зробив цей вибір. Хоча були й інші варіанти. Можливо, залишусь у Мошнах назавжди. Особливо, якщо буде можливість придбати власне житло. Поки що його доводиться винаймати.

За словами Святослава, уродженця села Яблуневе Канівського району, любов до музики передалась йому в спадок. Усі його близькі були музично обдарованими. Бабуся Марія грала свого часу на балалайці, батько – на губній гармошці, а мама – на бандурі й співала.

– У дитинстві я намагався змайструвати гітару з якоїсь дровиняки та дротів, – пригадує він. – Років у 7-­8 на очі потрапив самоучитель з гри на баяні. З того часу й до сьогодні музика завжди зі мною.

Ілона Левченко

Оцініть матеріал!
(0 голосів)

Календар

« Червень 2018 »
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
        1 2 3
4 5 6 7 8 9 10
11 12 13 14 15 16 17
18 19 20 21 22 23 24
25 26 27 28 29 30