«Квіти Опішні» розквітли в музеї

П'ятниця, 17 листопада 2017 09:40

В жовтні та листопаді у Черкаському обласному краєзнавчому музеї по-новому ожили квіти на хустках Тетяни Дубовець. Чому по-новому? Бо їй вдалося відчути красу орнаментів на керамічних традиційних виробах і в новому композиційному, кольоровому, технічному рішенні відтворити їх на хустках.

Вже понад двадцять років відома черкаська майстриня ручної вишивки Тетяна Дубовець досліджує та відроджує традиційну народну хустку. Її колекція хусток «Квіти Опішні» – приклад шляхетного українського етно­модерну. Тепер відвідувачі музею можуть відчути красу її творінь і дізнатися, що саме надихнуло талановиту вишивальницю на створення цієї колекції, яка радуватиме й спонукатиме до нових пошуків не одне творче покоління. А чорно­білі світлини, надані Василем Білоножком, лаконічно вписалися в сучасне хусткове різнобарв’я та продемонстрували, як традиційна хустка робила жіночий образ вишукано завершеним.

З рукоділлям майстриню познайомила мама ще в дитинстві. Вона вчила доньок в'язати, вишивати, шити. І хоча обрана професія Тетяни не була творчою ­ вона закінчила політехнічний технікум, мамині поради міцно закарбувалися в пам’яті, тому продовжувала час від часу в'язати. Коли народилася друга дитина, донька Ксенія, почала прикрашати одяг вишивкою. Так хотілося все оточити красою.

Улюблені техніки майстрині – гладь і нелічильні шви, бо полюбляє творчий підхід у роботі, а лічильні техніки, як на неї, більше передбачають постійний рахунок, ніж прояв фантазії. Вишивальниця самостійно вивчила різні шви – це було їй надзвичайно цікаво. А ще радіє, що не має спеціальної вишивальної освіти. Тому і не стримують її ніякі правила – вишиває як душа підказує. П'ятнадцять років працювала в Творчій майстерні Олександри Теліженко. То була хороша школа. Тетяна брала участь у створенні «Рушника національної єдності», їздила як майстер­консультант по містах України. Неодноразово долучалась до всеукраїнських і регіональних виставок декоративно­прикладного мистецтва. Вишивальниця мріє досконало опанувати техніку білим по білому, бо зачарована цим ніжним, ажурним і вишуканим шиттям.

Перша персональна виставка Тетяни Дубовець відбулась у 2006 році і називалась «Хустка – любов моя». Старовинні візерунки, які вона побачила у Черкаському обласному краєзнавчому музеї в експозиції відділу етнографії, зачарували майстриню, тож взялася перевтілювати їх на власний смак, консультуючись із завідувачкою відділу Вікторією Наумчук. Використовувала такі тканини як шовк, віскоза, вовна.

Згодом Тетяна захопилася Трипіллям і в 2010 році презентувала другу виставку – «Трипільська хустка». Співавторами малюнків стали донька Ксенія, дизайнер Олеся Солодова та Олеся Теліженко. В колекції були використані вовна, льон, бавовна і переважали, здебільшого, коричнева, теракотова й бежева кольорові гами.

«Квіти Опіші» – третя колекція хусток ручної вишивки. На її створення мисткиню надихнула поїздка до Національного музею українського гончарства в Опішному. Вона була настільки вражена розписами на кераміці, що дорогою додому в голові вже мала назву наступної колекції хусток. Потім були два роки кропіткої роботи з ескізами, кольорами, нитками і тканинами, вивчення колекцій. До свого ювілею, у січні 2017 року, майстриня втілила задум у життя.

Черкаський обласний краєзнавчий музей охоче надав керамічні колекції для опрацювання, консультували майстриню відділи фондів та етнографії. Тому після виставки, яка була представлена у музеї до свята Покрови, Тетяна Дубовець люб’язно передала у фонди музею вишукану хустку із орнаментами, які вона «оживила» із куманця кінця ХІХ століття – одного з перших музейних експонатів.

Хустку Тетяна створює в середньому близько двадцяти днів, бо вишиває одна, без помічників. Не може і не хоче довіряти комусь творчу скрупульозну роботу. А ще впевнена, що несе відповідальність за кожен стібок. Якщо треба випороти сто разів, то зробить, доводячи справу до кінця. Колись мама привчила її починати наступну роботу лише після того, як закінчено попередню, адже завжди є бажання порізати одразу всі тканини на хустки.

Донька Ксенія допомагає Тетяні з малюнками: вони разом створюють ескізи, добирають кольори. Вона – порадник і помічник.

Тетяна розповідає про вишивку з любов’ю. З 1998 року вона член Національної спілки майстрів народного мистецтва України. В обласному осередку майстри доволі часто збираються, спілкуються, діляться творчими планами, ідеями, створюють виставки, надихаючи один одного.

«Хустка – чудовий подарунок мамі чи бабусі. Вона не потребує примірок. Не хвилюєшся за розмір, колір. Накинув на плечі і все. Тим більше зараз у сучасній моді є багато варіантів гарного вив’язування хусток як на сукні чи голові, так і поверх одягу», – говорить Тетяна.

Спілкуючись з майстром, відчуваєш його енергетику. У Тетяни вона настільки позитивна, що кожна річ дихає теплом душі, яку вона вкладає в кожен стібок кожного вироба.

 Крім вишивки Тетяна Дубовець любить майструвати віночки та народні прикраси. Це свого роду відпочинок для очей, – каже вона. – Справжнє хобі – мозаїка. На дачі є розгалуження­дерево для сина Саші та доньки Ксенії, яке, впевнена, донька продовжуватиме, коли майстрині вже буде важко це робити.

Кожен митець вірить, що його творіння матиме продовження і в нових шедеврах. Так гончарі розмальовували квітами посуд і вірили, що це навіки. Нове цвітіння на хустках, це – нове життя, а, можливо, продовження живої орнаментальної традиції. Найголовніше, що це радує і власників хусток, і відвідувачів Черкаського обласного краєзнавчого музею.

Старший науковий співробітник Черкаського обласного краєзнавчого музею Вікторія Огієнко, фото з мережі Інтернет

Оцініть матеріал!
(0 голосів)

Календар

« Червень 2018 »
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
        1 2 3
4 5 6 7 8 9 10
11 12 13 14 15 16 17
18 19 20 21 22 23 24
25 26 27 28 29 30