Худяківський духовий оркестр відзначив 80-річний ювілей

Середа, 09 листопада 2016 12:43

Для своєї громади зразковий художній колектив Худяківський духовий оркестр Черкаського районного будинку дитячої та юнацької творчості – справжній осередок мистецького і духовного життя села, його окраса. Тут уже не уявляють свят без музичного супроводу цього колективу, який має багату та цікаву історію.

 За лаштунками

Закулісся – це особливий загадковий світ. Іноді поринути в нього цікавіше, ніж побувати на самому концерті. Передконцертний рух. На лавках діти від 9 до 17 років. Кожен тримає свій інструмент, дослухаючись до настанов керівника. Євгеній Нагорний вже 30 років керує Худяківським духовим оркестром. З ним пліч-о-пліч 24 роки працює Іван Сапсай. Обидва віддані своїй справі. Обидва – не просто талановиті люди, а «творчий тандем», кажуть їхні знайомі.

– Щоб злагоджено зазвучав оркестр, потрібно багато праці й часу, – розповідає Євгеній Нагорний. Він викладає теорію музики. –Інколи і півроку репетицій. Спочатку вивчити ноти, потім розучити мелодію, досягти, щоб партії окремих інструментів доповнювали одна одну і звучали мелодійно. Спільні заняття у нас двічі на тиждень. А кожного дня діти навчаються у своїх групах.

Сьогодні музиці складно боротися із сучасними викликами – комп’ютером, Інтернетом, мобільними телефонами, соціальними мережами. З 10 охочих грати на духових інструментах після кількох уроків заледве залишається четверо осіб. Але це ті, хто дійсно прагне музики. А є ті, хто не може попрощатися.

– Я чотири роки тому закінчив музичну школу, але продовжую ходити на «духове», – каже першокурсник ЧНУ ім. Б. Хмельницького Олег Пилипенко. – Мені це просто подобається.

Підтримати свій колектив на різних заходах приходить і студент КНЕУ Денис Бас. Він планував продовжити музичну кар’єру, проте зараз лише для душі навчається грати на саксофоні.

Деяким випускникам Худяківського духового оркестру вдалося пов’язати своє життя з музикою. Валерія Ножка в оркестр прийшла з подружкою Богданою Сердитою у четвертому класі. Валерія знайшла свій шлях у музиці. Вона студентка Черкаського музичного училища ім. Гулака-Артемовського, а Богдана – продовжила навчання в 10 класі.

На задніх рядах – наймолодші.

– Ми так розміщені на сцені, аби наші вчителі чули, як ми граємо. Попереду старші – вони грають правильно, а ми ще можемо схибити, – пояснює 10-річний Андрій Канюка. В оркестрі він майже досвідчений музика. Займається вже два роки.

Поруч з ним «початківець» – дев’ятирічна Альбіна Атамась. До речі, дівчаток років десять тому вперше почали набирати до «духових», а доти це була суто чоловіча справа. Дівчинка каже, що грати не складно, бо їй це подобається.

А на думку частіше й частіше приходять слова: «Музика вічна, все інше мина…»

– Оркестр неперевершений. Це наша молодість. Ми танцювали під його музику, – в передчутті концерту каже місцева жителька Галина Романівна. – Мій чоловік любить повторювати: «Аби заграли, як в нашій молодості, та пішли ви, отакі «дівчата», танцювати «польку», або «краков’як» чи «яблучко», то двадцять років життя повернули б».

Велична музика духового оркестру схвилює кожну людину, адже мелодії линуть від самої душі. Це справді жива музика! Найбільші, найсвітліші почуття, які неможливо висловити словами передають духові інструменти. Коли вони об’єднані в оркестр, емоції підносяться на неймовірну висоту. Бравурні марші, журливі мелодії, або стрімкі вальси полонять і відкриті для прекрасного серця.

Вітали ювілярів почесні гості – представники районної та місцевої влади, очільниці відділу освіти та відділу культури і туризму адміністрації, керівники соціальних установ села.

– Ваш колектив – це взірець творчого потенціалу людей нашого краю, це шана прекрасному й вічному – мистецтву, – звернувся до присутніх голова районної ради Олексій Собко. Іменинникам з нагоди свята він презентував новенькі духові інструменти, на які депутати районної ради виділили 50 тисяч гривень.

«Додати» ще, аби оновити матеріальну базу творчого колективу, з місцевого бюджету пообіцяв і сільський голова Роман Василина, заявивши, що Худяки мають усі шанси претендувати на звання «культурного центру Черкаського району».

Квіти для керівників, а солодощі для наймолодших учасників оркестру стали подарунком від працівників культури та освіти району, а також нардепа Сергія Рудика. Вітали колег по сцені й учасники ансамблю «Барви» та гості із сусідніх сіл.

Та найщемливіша мить для всіх настала, коли на сцені з’явилися ветерани Худяківського духового оркестру. Вони не виступали тут по 5-20 років, декому з них літа на осінь повернули, проте, коли вони взяли в руки інструменти, то й вигулькнула молодість через роки. І ось настановче слово від старших молодому поколінню учасників оркестру. Завідувач народного музею села Худяки Василь Квітка зібрав літопис оркестру від початку його заснування. А для сьогодення вклав чисті аркуші паперу, аби прийдешні покоління писали новітню історію Худяківського духового оркестру та примножували його славу. Цей спадок у надійних руках.

Усі, хто колись у шкільні роки займалися в духовому оркестрі, через все життя пронесли любов до музики. Час, коли ходили на репетиції і до блиску натирали труби, і понині згадують з особливим трепетом. Приміром, Микола Васильович Василина востаннє брав у руки трубу 16 років тому, а до тих пір, зізнається, з нею не розлучався – в школі, армії та й після неї. Пригадує, аби потрапити в оркестр, ще й конкурс проходив. Тому з великим задоволенням відгукнувся на пропозицію згадати молодість та зіграти для односельчан.

– Взяв вперше в руки альт у 10 років, а розлучився з ним у 20, – пригадує 43-річний Анатолій Харченко. – Дванадцять років відтоді минуло. Тому до концерту довелося напружено цілий місяць готуватися. Знання залишилися, а техніку – відновлювали. Але отримав море позитивного заряду.

– Якщо концерт справді вдається, то ти отримуєш таке задоволення від результату, що вся втома, всі переживання і нерви від приготування, недоспані ночі – все одразу забувається і повертається не те що сторицею, а тебе наче піднімає на хвилі емоційного заряду, і ти розумієш, що це було не дарма, і що музика була виконана для людей. І якщо вдається їх «зачепити» – то тоді це справді найкращий результат. Ось чому я люблю музику, – каже Євгеній Нагорний.

Наталія УСЕНКО

З історії колективу

Василь Квітка, завідувач народного музею с. Худяки

Під керівництвом Петра Орла у 1936 р. зібрався гурт чоловіків. Маючи основи музичної освіти, яка була отримана при церковному хорі, з цікавістю і наполегливістю взялися за опанування гри на духових інструментах. Серед першопрохідців були брати Данило та Трохим Волочаї, Йосип Мальований, Михайло Степаненко, Василь Чорноморець, Михайло Савченко, Федір Таран. Історія Худяківського духового оркестру розпочала свій відлік. Керували оркестром з дня його утворення і до Другої світової війни Петро Орел та Микола Шакун.

У другій половині 1940-х років Худяківський духовий оркестр очолив Іван Ляшко, якого односельці ніжно називали «капель дудка», і він зазвучав із новою силою.

В 1951 р. на сцені Талдицького клубу відбулася унікальна культурна подія. У виконанні об’єднаних хорів і драматичних колективів сіл Худяки і Талдики за музичного супроводу Худяківського духового оркестру під керівництвом Івана Ляшка відбулася прем’єра опери «Запорожець за Дунаєм» Семена Гулака-Артемовського.

У найважчий період історії духового оркестру в 1960-х - 1970-х роках свої найкращі здібності організаторів та таланти музичних керівників виявили Михайло Чесновіцький, Іван Юрпалов і Анатолій Джиквас. Очолюваний ними колектив вижив у вирі життєвих негараздів.

Незважаючи на труднощі, колектив духового оркестру села Худяки в 1972 р. взяв участь та отримав перемогу в районному фестивалі самодіяльного мистецтва, здобувши диплом першого ступеня. З 1978 р. розпочався новий етап у житті колективу. Щоб відродити колишню славу Худяківського духового оркестру, правління колгоспу «Маяк» прийняло рішення запросити до села викладача Черкаського музичного училища Кононенка Еміля Йосиповича. Від самого початку було проведено професійний музичний відбір охочих грати в духовому оркестрі. Для навчання оркестрантам відвели підвальне приміщення будинку культури. Зі збільшенням кількості учнів оркестру надали приміщення в будівлі середньої школи. За рік інтенсивного навчання основний склад духового оркестру села Худяки збільшився до 50 музик, ще понад 20 школярів навчалися у підготовчих групах.

Худяківський духовий оркестр у 1980-х роках став окрасою та гордістю Черкаського району на традиційних тогочасних обласних концертах духової музики, конкурсах та фестивалях.

У 1993 р. колектив очолив випускник Черкаського музичного училища Іван Сапсай.

У 2010 - 2011 роках духовий оркестр Худяківської загальноосвітньої школи районного будинку дитячої та юнацької творчості взяв участь у районних оглядах-конкурсах «Грайлива веселка» та здобув найвищі нагороди, а в 2011 р. під керівництвом Євгенія Нагорного та Івана Сапсая отримав почесне звання «зразковий».

Оцініть матеріал!
(0 голосів)