Сергій КУКУШКІН: «Якщо немає коштів у бюджеті, я завжди знаходжу альтернативні джерела фінансування»

Вівторок, 06 листопада 2018 15:21

Відновлений Будинок культури та нові енергозберігаючі вікна у дитячому садочку – із бюджетів та завдяки спонсорам. Сучасні зупинкові комплекси, дитячі та спортивні майданчики – за власний кошт. Перелік втіленого у селах Думанці та Чубівка можна ще довго перераховувати. Усе це за три роки каденції там реалізував молодий сільський голова Сергій Кукушкін. У 27 років він із підприємництва прийшов працювати в орган місцевого самоврядування. Як змінював села – розповів нам в інтерв`ю.

– На початку листопада виповнюється три роки, відколи Ви стали сільським головою. Чому у 2015­му балотувалися саме у Думанцях?

– У 2009 році ми з родиною почали займатися якісною питною водою. У Черкасах та й в навколишніх селах із цим завжди були проблеми: ви ж знаєте, яка вода тече з наших кранів. Це було якраз через рік після економічної кризи, внаслідок якої наша родина залишилася без доходу. Якісну воду шукали у багатьох села, але найкращу знайшли саме у Думанцях. Тут у нас не було ні родичів, ні знайомих. Але саме це село у 2009­му дало нам можливість на прожиття та розвиток. То хіба ми могли не допомагати селу? Разом з батьком, як підприємці, власними силами виготовили та встановили дитячий спортивний майданчик, підтримували і дитсадок, і школу, і церкву. Якщо до нас зверталися люди, то намагалися завжди піти назустріч і допомогти. Жителі це бачили і ще у 2011­му просили нас із батьком взяти участь у виборах.

– Але Ви вирішили почекати із таким рішенням?

– Так, хоча у мене вже тоді були такі думки. Однак у 2011­му я ще був дуже молодий. Ми з батьком просто продовжували допомагати Думанцям, а через п’ять років, коли почалася нова передвиборча кампанія, я вже вирішив спробувати свої сили. Це було спонтанне рішення – в останній день швидко зібрав і встиг подати документи! За себе майже не агітував, бо знав, що село мене підтримає, адже за роки підприємництва люди побачили дії, а не слова. І жителі обрали мене головою сільської ради зі значною перевагою у голосах.

– Які перші проблеми вирішували вже на посаді?

– Пригадую, щойно провів нараду з апаратом сільської ради, як на вулиці до мене підійшла директор Будинку культури. У приміщенні протікала покрівля, що ніякі заходи не могли проводити. Я одразу взявся за цю справу – звернувся до районної ради, до нашого обласного депутата. У результаті знайшов співфінансування: ми об’єднали три бюджети і відремонтували покрівлю. Це було перше моє досягнення як сільського голови. Бо це масштабний проект, немаленька цифра – майже півмільйона гривень. Для порівняння – бюджет села на той час становив півтора мільйона.

– Тож тепер у Думанцях проходять і концерти, і дискотеки?

– Так. Як для молоді, так і для старшого покоління це позитив. Але, щоб відновити роботу, довелося ще й придбати музичне обладнання. Коли я прийшов на посаду, то стабільно раз на тиждень возив колонки в ремонт, щоб відбулася дискотека. Вони були старі, тож постійно рвалися. Тому я знайшов спонсора – і тепер у нас шикарний звук. Окрім того, за рахунок спонсорів придбав тенісний стіл у заклад. А у 2017­2018 роках ми ще й замінили вікна й двері у Будинку культури. Разом із працівницями власними силами робимо ремонт. Тепер там буде ще й дуже затишно.

– Сергію Володимировичу, читали на вашій сторінці у Фейсбук, що у дитячому садочку в Думанцях також замінили вікна і встановили дитячий майданчик?

– Так, у ДНЗ «Ялинка» усі вікна нові й енергоощадні. І майданчик ми встановили біля дитсадка, щоб не лише дошкільнята там гралися, а й доросліші дітки. Для мене взагалі принципово, щоб у селах працювали і розвивалися дитсадки та школи. Але одним майданчиком ми не обмежилися. У нас два села в сільській раді – Думанці і Чубівка – а самі Думанці лісом поділені на дві частини. У центральній ми з батьком ще раніше за власний кошт встановили майданчик, а от на «Хуторі» дітям не було, де гратися. Я домовився з народним депутатом і там ми теж його обладнали. Крім того, ще й у Чубівці, де взагалі ніколи не було майданчика. До речі, для Чубівки я також звернувся до нардепа і він профінансував придбання та встановлення спортивного майданчика. Якщо немає коштів у бюджеті села, я завжди шукаю альтернативу, де знайти фінансування і зробити об’єкт.

– За два місяці закінчується рік, тож можна говорити про проміжні підсумки роботи. Що вдалося зробити у селах Думанецької сільради за 2018 рік?

– Насамперед, ремонт дороги, на який із народним та обласним депутатами ми вибили 3,8 мільйона. Вона була в такому жахливому стані, що просто неможливо було їздити. На жаль, це не капітальний, а поточний ремонт. Але ми уже відновили п’ять із дванадцяти кілометрів. А ще ми нарешті забезпечили житлом наших дітей­сиріт. Вважаю, це одним із найважливіших наших досягнень. Три місяці кропіткої і наполегливої роботи. Доводилося просто­таки вибивати гроші з держбюджету, щоб придбати будинок саме дітям із нашого села. А за кошти сільського бюджету ми закупили енергозберігаючі вікна та вхідні двері, щоб діти в хаті не мерзли. У Черкаському районі цьогоріч лише два села отримали таке фінансування: Думанці і Хутори. А з останнього важливого – і Думанці, і Чубівка нарешті засяяли. За сприяння обласного депутата відремонтували освітлення на наших вулицях.

– Чи знаходите час на відпочинок? Бо з розмови видається, що ви постійно на роботі.

– Роботі я й справді віддаю більшість свого часу. Щодня їжджу з Черкас у село, бо сам проживаю в обласному центрі. Можу й на вихідних приїхати і стати до роботи – для мене немає проблем самому щось відремонтувати, прибрати чи встановити. На останніх вихідних, наприклад, власноруч встановлював знак «Думанці» на в’їзді в село. Ми з батьком його виготовили за власний кошт, як і знак «Чубівка». Та, попри роботу, щодня приділяю увагу синові. Отак і відпочиваємо. А для себе залишаю трохи часу рано­вранці – бігаю кроси і займаюся боксом. Ну а давнє моє хобі – це автоспорт. Цього року з другом ми посіли перше місце в етапах авторалі у Черкасах у класі запорожця.

 

МИ ПОЦІКАВИЛИСЯ У ЖИТЕЛІВ, ЩО У ДУМАНЦЯХ ТА ЧУБІВЦІ ЗМІНИЛОСЯ ЗА ТРИ РОКИ

Надія Ткаченко, пенсіонерка

Перше, що впадає в око, це відновлення освітлення вулиць в обох селах. А то ж було, як ніч прийде, то страшна темнота і у Чубівці, і у Думанцях. Друге – це ремонт Будинку культури. Там протікала покрівля, а жителям чи збори проводити, чи заходи, то самі розумієте, неможливо було. Чи депутат там допомагав, чи хто, але важливо, що це ініціатива голови сільської ради. Ми бачимо, що він як поставив собі щось за мету, то намагається усіма силами зробити заплановане. Важливо ще й те, як до людей ставиться. Оце дивлюся: стоять люди чи йдуть із церкви. Їде голова сільської ради Сергій Кукушкін, зупиняє машину, забирає їх і підвозить. Така от людяність.

 Галина Андреєва, освітянка

Ми вже 18 років живемо на вулиці Зеленій, а освітлення з’явилося уперше за багато років. Встановили зупинки – на перехресті Чорнявки, на повороті із Чигиринської до села (зупинки Сергій Кукушкін із батьком виготовляють та встановлюють за власний кошт – прим. ред.). Зазвичай, там люди стояли просто неба, бо це ж траса, під дощем і вітром, – не було, де сховатися. А ще в нас покращився стан дороги. І Будинок культури «окультурився» – дах перекрили, вікна замінили, ремонт відбувається. А особисто для мене з важливих змін – це встановлення знаку Голодомору. Ще як я працювала у Думанецькій школі, тоді теж знак «зробили»: купу землі нагорнули, поставили дерев’яний хрест і більше нічого. А Сергій Володимирович зробив окультурений пам’ятний знак жертвам Голодомору.

Оцініть матеріал!
(0 голосів)