Про стратегію і практику децентралізації

Понеділок, 06 листопада 2017 14:04

«Проблеми виникають навіть у Німеччини»

 Олександр Вельбівець – голова Черкаської обласної ради

 − Реформа децентралізації розпочиналась в дуже складних умовах – економічний спад, політичні протистояння, зубожіння народу і все це на тлі війни з Росією. Рівень недовіри до влади з боку населення був надзвичайно високим. В той час важко приймалися будь-які відповідальні рішення, а особливо доленосні для країни. Та найбільш складним завданням стало впроваджувати ці рішення у життя.

На місцевому рівні виникали неабиякі проблеми. Окрім того, що люди не усвідомлювали потреби у децентралізації, не розуміючи її переваг, так ще й сільські голови гальмували об’єднавчі процеси. Кожен з них був ніби й не проти об’єднання, але за умови, що саме його населений пункт стане центром громади. Таке «перетягування ковдри» лише гаяло дорогоцінний час. Я сподіваюсь, що подібні речі лишились в минулому і сьогодні кожен керманич реально оцінює власні можливості та потенціал свого міста, селища, села. Також всі усвідомлюють беззаперечні переваги такої форми місцевого самоврядування, як ОТГ. На моє глибоке переконання, сьогодні це найбільш досконалий вид владного управління.

Не буду заперечувати, що не всі проблеми поки що вдалося вирішити. Прогалини існують навіть у законодавчій базі. Але над їх усуненням активно працюють Народні депутати, а також вітчизняні та міжнародні спеціалісти. Обласне керівництво, в свою чергу, продовжує роботу над створенням нових громад на Черкащині.

У реалізації реформи ми рівняємося на Польщу, Данію, Німеччину. Коли ми аналізуємо, як відбувалася  децентралізація у цих державах, нам здається, що там не було проблем. Але це не так. Під час однієї з робочих поїздок я відвідав Німеччину і дізнався багато цікавого про історію адміністративного устрою цієї країни. Не заглиблюючись у деталі, скажу, що об’єднання міст в громади там відбувалося зі значними суперечностями. Була й соціальна напруга, й протестні рухи серед населення, а подекуди навіть опір з боку місцевих посадовців. Але шляхом переговорів та компромісів Німеччині вдалося досягнути гідних результатів у децентралізаційній справі. Підсумовуючи сказане зазначу, що ми можемо вивчати іноземний досвід, але не потрібно сприймати його, як беззаперечний взірець. У нас власний шлях і слідуючи ним ми збудуємо сильну й заможну країну.

 «Зупинимо відтік населення»

 

Максим Поляков − Народний депутат України

 − Реформа децентралізації – це складова трансформації України у дійсно європейську державу. Це, мабуть, найбільш доленосна для нашого суспільства реформа. Які ж головні здобутки децентралізації? Для мене відповідь  очевидна. По-перше, вона відкрила для громад унікальну можливість – самостійно визначати ключові напрямки розвитку і залучати для цього кошти. Їх надає держава через Державний Фонд Регіонального Розвитку і міжнародні фінансові фонди,  через чисельні програми і гранти, які сьогодні реалізуються в Україні, а також спрямовує громадам Державну інфраструктурну субвенцію. По-друге, на селі з’явився неабиякий стимул для власного розвитку, адже більшістю наявних та залучених (зароблених) коштів тепер розпоряджаються самі ОТГ. Це стимулює роботу на місцях з пошуку інвесторів, підтримки підприємницької та виробничої діяльностей. По-третє, з’являється широкий спектр для самореалізації сільського населення. Для того, аби збудувати кар’єру, активним і талановитим громадянам не потрібно «тікати» до великих міст або деінде – необхідні умови створять в ОТГ.

Децентралізація вплине на підвищення рівня життя українців і допоможе вирішити ще одну болючу для нашої держави проблему - відтік населення за кордон.

 «На розвиток громад у наступному році планують закласти 10 млрд грн.»

 

Сергій Слинько – Директор Черкаського відокремленого підрозділу Установи «Центр розвитку місцевого самоврядування»

 − Першопрохідці серед утворених ОТГ виконали надзвичайно важливу функцію – навчили готувати документи і проходити конкурсний відбір для отримання громадами коштів ДФРР та інфраструктурної субвенції.

Наразі ми спостерігаємо надзвичайну об’єднавчу динаміку. Так, якщо у 2015 та 2016 роках у Черкаській області було утворено по три громади, то у цьому році новоутворених ОТГ вже 20: Селищенська, Моринська та Карашинська  ОТГ  Корсунь-Шевченківського району, Степанецька та Ліплявся ОТГ Канівського району, Ротмістрівська ОТГ Смілянського району, Шполянська та Матусівська ОТГ Шполянського району, Мліївська ОТГ Городищенського району, Іркліївська ОТГ Чорнобаївського району, Зорінська ОТГ Золотоніського та Драбівського районів, Паланська ОТГ Уманського району, Кам’янська ОТГ Кам’янського району, Степанківська ОТГ Черкаського району, Іваньківська ОТГ Маньківського району, Жашківська, Бузівська та Соколівська ОТГ Жашківського району. 24 грудня відбудуться вибори у Михайлівській ОТГ Кам’янського району та Буцькій ОТГ Маньківського району. 

Сьогодні Черкаська область входить в п’ятірку областей України за кількістю утворених у 2017 році  ОТГ .  Власні доходи громад зросли у чотири рази, доходи бюджетів ОТГ з трансфертами зросли у вісім разів.

У наступному році на проекти розвитку громад планується закласти 10 млрд грн. Обсяг коштів аналогічний тому, який закладали в поточному році. Тільки з однією різницею: якщо цьогоріч за ресурси конкурували понад 400 ОТГ, то в наступному їх число зросте до 700. А це означає, що вимоги до проектів та їх наповнення будуть зростати.

Для підвищення якості проектного планування та рівня готовності спеціалістів ОТГ, Черкаський підрозділ ЦРМС запланував провести низку тренінгів-семінарів з проектного менеджменту, які будуть організовані до кінця 2017 року. Ми маємо на меті вирішити одразу декілька завдань. По-перше, надати теоретичні знання і практичні кейси з підготовки проектів, які можуть використовуватися як для залучення коштів державних програм, так і міжнародних інституцій. По-друге, сприяти підвищенню рівня готовності спеціалістів ОТГ. По-третє, відібрати найбільш цікаві ідеї розвиткових проектів і допомогти громадам підготувати їх, щоб надалі вони могли подати їх на конкурси й отримати кошти.

 «Долю та шляхи розвитку громад визначають її мешканці»

Григорій Перерва – Радник з питань регіонального розвитку Черкаського відокремленого підрозділу ЦРМС

 − Надзвичайно вагомою складовою процесу децентралізації в Україні є системна і цілеспрямована діяльність новостворених громад відповідно до узгодженого на місцевому рівні плану дій. Як правило, це стратегія розвитку громади - формалізований і послідовно викладений на папері комплекс рішень і дій, за допомогою яких обираються методи та засоби досягнення мети. Кажучи простіше, стратегія розвитку громади – це документ, котрий показує загальну мету громади й головні напрямки її реалізації. Розробником стратегії виступає сама ОТГ. За останній рік якість і глибина стратегій, розроблених новоствореними громадами, суттєво зросла. Головною відмінністю стало активне залучення населення на всіх етапах стратегічного планування.

Включення громадськості до створення стратегії запозичили в країнах Західної Європи та Америки, де подібна практика є однією з найважливіших умов успішної реалізації різноманітних проектів. Тепер участь громадськості не обмежується лише  консультуванням чи  співпрацею під час ухвалення рішень, а передбачає участь мешканців, громадських організацій, господарських партнерів у спільній діяльності на всіх етапах втілення місцевих проектів. Профільні спеціалісти, які раніше повністю готували стратегії, тепер лише надають консультації. А це означає, що долю та шляхи розвитку громад зараз визначають їх мешканці.

Артем Яковлєв

Оцініть матеріал!
(0 голосів)