Голови найуспішніших ОТГ про стратегію і практику децентралізації

Середа, 01 листопада 2017 16:38

Найуспішніші керманичі об'єднаних територіальних громад із різних областей України, а також експерти з питань місцевого самоврядування ділилися власним досвідом, історіями здобутків та корисними порадами на Регіональному форумі: «Залучення ресурсів для розвитку територіальних громад», що відбувся 26 жовтня за сприяння Черкаського центру розвитку місцевого самоврядування.

Захід організовано за підтримки Програми «U-LEAD з Європою», Мінрегіону та Департаменту регіонального розвитку Черкаської ОДА. До участі у Форумі долучилося понад дві сотні осіб. Серед них лідери місцевого самоврядування, представники виконавчої та законодавчої гілок влади, спостерігачі від європейських фондів, аналітики й спеціалісти з питань впровадження реформи децентралізації.

«Навіть закоренілі скептики бачать очевидні переваги»

 Юрій Ткаченко – голова Черкаської обласної державної адміністрації

 Я пригадую 2014 рік, коли ми лише розпочинали децентралізаційний процес на Черкащині. Сказати, що було важко – означає не сказати нічого. Люди з районів негативно сприйняли звістку про реформу, бо не усвідомлювали переваг, які вона передбачала. Ми «запустили» тривалу інформаційно-роз’яснювальну кампанію. Ця робота не обмежувалась публікаціями матеріалів у ЗМІ та на офіційних сайтах адміністрацій, доводилось особисто виїздити на місця та пояснювати населенню які фінансові перспективи гарантує реформа.

З того часу минуло понад три роки і сьогодні ми вже обговорюємо не проблеми впровадження реформи, а успіхи місцевих громад, досягнуті шляхом її реалізації. Саме у такі моменти усвідомлюєш, що титанічні зусилля і роки напруженої праці не минули даремно.

Хочу відзначити позитивну динаміку, що спостерігається навколо утворення нових ОТГ.  Якщо торік  в області було лише три об’єднані громади – Білозірська, Єрківська та Мокрокалигірська, то до кінця 2017-го їх має бути 26. А це свідчить, що найгучніша українська реформа останніх років дає позитивні результати. Сьогодні владі вже не потрібно переконувати когось об’єднуватись. Людей переконують конкретні факти – стрімке зростання можливостей громад, економічна та соціальна стабільність, збільшення ресурсної бази – подекуди у 3, 4, а то й у 5 разів. Такі очевидні переваги змушують переглянути власне ставлення до децентралізації навіть найбільш закоренілих скептиків.

«Не хочу, аби Черкащина їхала у «товарняку»

 

Володимир Міцук − сільський голова Білозірської ОТГ

 − Тих місцевих керівників, які ще не розпочали об’єднавчих процесів, хочу застерегти, що зволікати далі не можна. Адже ОТГ, утворені в останню чергу, отримають найменше ресурсів та мінімум можливостей для реалізації власних проектів. Схожу ситуацію я вже спостерігав у Польщі. Там децентралізація відбувалася за умов подібних до українських, але завершилася ще на початку 2000-х років. Минуло вже понад 10 років, але ті ґміни, які взяли ініціативу у свої руки на початкових етапах впровадження реформи, сьогодні живуть відчутно заможніше, аніж ті, хто зволікав до останнього. Тому закликаю усіх сільських і міських голів використовувати можливості, що надає децентралізація та створювати нові громади. Зрозумійте, найбільш зацікавленою стороною у цьому питанні є саме жителі майбутніх громад. Адже утворення ОТГ дозволить отримати кошти державної субвенції та втілити у життя необхідні проекти, реалізація котрих відкладалась десятиліттями.

Пригадую час коли було створено Білозірську громаду. Тоді, менш ніж за рік, нам вдалося залучити 13 мільйонів гривень. Це й державна субвенція, і гроші ДФРР, і кошти, отримані від участі у різноманітних вітчизняних та міжнародних грантах. Завдяки цьому ми відновили, а подекуди й створити з нуля об’єкти інфраструктури, відремонтували амбулаторію, оновили матеріально-технічну базу місцевого комунального підприємства. Також було відкрито Білозірський ЦНАП, який за якістю та оперативністю надаваних послуг не поступається черкаському. Ми перетворили сільський Будинок культури радянського зразка на сучасний центр культури і дозвілля, а будівлю сільської ради перепрофілювали відповідно до потреб об’єднаної громади. Загалом, в Білозірській ОТГ реалізували 17 значних проектів на загальну суму 7,3 млн грн.

У 2018 році, за кошти субвенції, ми плануємо здійснити капітальні ремонти доріг, реконструювати вуличне освітлення, відремонтувати Будинок культури у Ірдині. За кошти ДФРР буде відремонтовано внутрішні електромережі і дах центру культури і дозвілля. Також планується придбати розширену лінію з виробництва пелет та паливних брикетів для забезпечення котелень та топочних бюджетних установ паливом власного виробництва.

Зрозуміло, що державний ресурс не безмежний, так само, як і ресурси донорських організацій та фондів. З кожним роком коло можливостей для новоутворених громад звужується. Тому міста і села, які гальмують об’єднавчі процеси, чекаючи адміністративного примусу згори, втрачаючи не лише час, але й гроші.

Я часто порівнюю децентралізаційну реформу з мандрівкою потягом. Всі ми їдемо в одному потязі, щоправда, у різних вагонах. Ті, хто виявив ініціативу у 2015-2016 роках, сьогодні мандрують з комфортом в купе. Громади, які об’єднуються лише зараз, їхатимуть у плацкарті. Ну, а ті, що й надалі відтягують реалізацію реформи,  поїдуть в загальному вагоні, а можливо, й  ще в менш гарних умовах.

Черкащину я завжди уявляв локомотивом вітчизняної децентралізації. Особисто мені буде прикро, якщо недалекоглядність деяких місцевих керманичів «забронює» нашій області місця у «товарняку».

 «Політика закінчується на рівні районів»

 

Олексій Рябоконь – заступник голови Асоціації об’єднаних територіальних громад України, міський голова Пирятинської ОТГ Полтавської області

На семінарах та форумах, організованих для голів об’єднаних громад, нас вчать раціонально використовувати кошти. Я вважаю, що це докорінним чином невірно. Перш, ніж витрачати кошти, людину потрібно навчити їх заробляти.

Коли мене було обрано головою Пирятинської ОТГ, я, в першу чергу, почав шукати шляхи наповнення бюджету. Комунальні підприємства, котрі розміщуються на території громади, не є прибутковими установами і самі потребують фінансового утримання. Для того, щоб  заробити грошей, необхідно привабити підприємців. Розумієте, потужний інвестор – це життєва необхідність для майбутнього кожної громади. Це і робочі місця, і податки на користь місцевого бюджету. Також, це підтримка вашої інфраструктури, допомога об’єктам соціальної сфери, фінансування місцевих урочистих та святкових заходів тощо. Привабивши бізнес до свого міста чи села, ви створите підґрунтя подальшого економічного розвитку території. Як це зробити, запитаєте ви? Річ у тому, що кожна громада по-своєму особлива і має якісь переваги. Це може бути вдале місце розташування або придатні для ведення сільського господарства території, або кваліфіковані  кадри чи будь-що інше. Головне - зрозуміти чим саме приваблива ваша громада.

Звісно не можна нехтувати й участю у різного роду грантових програмах. Як вітчизняні, так і міжнародні гранти,  допомагають реалізувати ті проекти, на котрі рідко знаходяться кошти у місцевих бюджетах. Але тут варто наголосити, що впроваджувати необхідно проекти, які реально потрібні громаді. Не будуйте космодромів, якщо у вашій ОТГ не освітлені вулиці. Не варто також забувати, що між донорськими фондами існує тісна комунікативна співпраця. Тобто, використавши грантові кошти нераціонально чи не за призначенням, ви ризикуєте зіпсувати свою грантову історію і потрапити до «чорного списку».

До безумовних переваг ОТГ можна віднести те, що в громаді практично не залишається місця політичним іграм та популістським маніпуляціям. Політика закінчується на рівні районів. На рівні громад починається злагоджена робота задля спільного добробуту.

Артем ЯКОВЛЄВ

продовження читайте у наступному номері

Оцініть матеріал!
(0 голосів)