МОКРОКАЛИГІРСЬКА ОТГ: «Центральна садиба всі гроші не забирає»

П'ятниця, 04 серпня 2017 12:01

Через півтора року після прийняття рішення про об’єднання,  у Мокрокалигірській ОТГ зовсім не шкодують, що тоді, в 2015, вирішили стати однією із 150 українських громад, які ризикнули підтримати реформу децентралізації  та спробувати жити по-новому. 

Як тут тепер  господарюють і що вдалося зробити за цей час, «Сільські  обрії» мали змогу дізнатися, побувавши в об’єднаній громаді в рамках прес-туру, організованого Черкаським відокремленим підрозділом установи «Центр розвитку місцевого самоврядування».

У центральній садибі ОТГ – Мокрій Калигірці – нас зустріла сільський голова Вікторія Пипа.

– Як об’єднана громада ми почали діяти з 1 січня 2016 року. До складу Мокрокалигірської ОТГ увійшли сім населених пунктів – власне Мокра Калигірка, Любисток, Єлизаветка, Червоний брід, Суха Калигірка, Ярошівка та Надвисся. Ми були одними з тих «перших ластівок», що пішли на об’єднання, – пригадує Вікторія Пипа. – Наразі Мокрокалигірська ОТГ Черкаської області налічує 4300 осіб. Територія громади – 127 тисяч квадратних кілометрів. Один з наших плюсів – дуже зручне сполучення між селами: в Мокру Калигірку можна без проблем доїхати з будь­якого села нашої громади.

Документи на виплату соцдопомоги формують в Мокрій Калигірці, а опрацьовують – в Катеринополі

Задля того, щоб новостворена ОТГ могла повноцінно функціонувати, вже на першій сесії було створено відділи виконкому. В Мокрокалигірській громаді на сьогодні є відділ бухгалтерського обліку та звітності, де працює 5 осіб – головний бухгалтер та чотири головні спеціалісти.

– Кожен з них відповідає за свій напрямок. Приміром, є людина, що відповідає за проведення тендерів через «Прозорро», – розповідає Вікторія Вікторівна. – Функціонують відділ освіти, охорони здоров’я, культури, молоді та спорту. Відділи кадрів та архівного збереження.

 Цього року створили фінансовий відділ та відділ економічного розвитку. В останньому працює лише один фахівець, який займається написанням проектів, зокрема проектів, які можуть фінансуватися з Державного фонду регіонального розвитку. Ще є відділи містобування та архітектури, комунальних відносин, земельної власності та ЖКГ.

– У відділі соцзахисту населення поки що лише один спеціаліст. У державі ще не повністю розмежовані повноваження у сфері нарахування і виплати соцдопомог, бо база даних єдина, – продовжує вона. – Наш начальник відділу соцзахисту формує всі справи і відвозить до відповідного управління Катеринопільської РДА. Поки що там повністю опрацьовуються всі види так званих соціальних документів.

ЦНАП Мокрокалигірської ОТГ надаватиме 35 послуг

Поки що в ЦНАПі Мокрокалигірської ОТГ працюють лише дві особи –начальник відділу та державний реєстратор. Саме ж приміщення практично повністю готове до роботи. Залишилося лише утеплити фасад. З ремонтом та обладнанням допомогла компанія SKL International, з якою ще в березні 2017 було підписано відповідний меморандум про співфінансування. За словами Вікторії Пипи, власних коштів витратили близько 70 тисяч гривень, решту – надала SKL International. Вони ж придбали меблі та обладнання й оплачуватимуть навчання фахівців, перший етап якого вже відбувся, а другий – заплановано на серпень.

– У нас зараз вакантні посади адміністратора і державного кадастрового реєстратора. Адміністратора, виходячи з нагальних потреб, плануємо «ввести» в Ярошівці, – пояснює сільський голова. – Потрібні юрисконсульт, системний адміністратор, інженер з охорони праці, технічні працівники тощо. ЦНАП надаватиме населенню 35 послуг.

Бюджет громади зріс втричі

– Бюджет Мокрокалигірської громади на 2017 рік становить 21 мільйон 765 тисяч гривень. З них 11,5 мільйонів власні надходження, а решта–цільові субвенції з держбюджету, – підраховує Вікторія Пипа. – При цьому на утримання сільської ради й старостату потрібно 3,8 мільйона гривень, на освіту – 11,2 мільйона гривень, охорону здоров’я – майже 3 мільйона, соціальні виплати – 853 тисячі, культуру й мистецтво – 123 тисячі та ЖКГ – 832 тисячі гривень. 2,6 мільйонів гривень надали субвенцій на співфінансування обласних та районних програм. Загалом, бюджет громади зріс втричі.

У цьому році освітня субвенція покрила лише 60% видатків, які були торік. Тому, щоб забезпечити повністю фінансування двох закладів освіти,3,8 мільйона додали з місцевого бюджету, 1,3 мільйона «докинули» на утримання закладів медичної сфери. Адже, відповідно до постанови Кабміну, 60 % медичної субвенції мали віддати на вторинну ланку, а це не давало можливості повністю забезпечити медицину. Держава цьогоріч «урізала» ці субвенції, переклавши їх на зобов’язання місцевих бюджетів.

Державні субвенції спрямували на розвиток інфраструктури

Після утворення ОТГ в селах, що увійшли до громади, не закрився жоден медичний, освітній чи заклад культури. Тут є дві загальноосвітні школи – у самій Мокрій Калигірці та в Ярошівці. В першій навчається 219 учнів, у другій – 126. Є чотири дитячі установи: «Ромашка» у центральній садибі, «Тополька» – у Ярошівці, «Веселка»– у Сухій Калигірці та «Малятко» у Єлизаветці, які відвідують 59, 35, та по 7 малюків відповідно.

Торік в Мокрій Калигірці відкрили Центр первинної медико­санітарної допомоги. До нього увійшли дві амбулаторії загальної практики сімейної медицини. До речі, Ярошівська АЗПСМ має ще й фельдшерський пункт. В Сухій Калигірці та Любистку є ФАПи. Практично цілодобово функціонує пункт невідкладної швидкої допомоги. Повністю збережено й інфраструктуру закладів культури – жоден із чотирьох існуючих на момент об’єднання, не був закритий чи реформований.

– У 2016 році Держава надала нам 4,2 мільйона інфраструктурної субвенції, яка пішла на розвиток сіл нашої громади. На ці гроші ми зробили капремонт вуличного освітлення в Мокрій Калигірці, Ярошівці та Єлизаветці та капремонт дорожнього покриття по вулиці Центральна, що сполучає села нашої громади. Останній проект обійшовся в 437 тисяч гривень, – розповідає Вікторія Пипа. – Близько мільйона витратили на реконструкцію котельні, яка опалюватиме тепер амбулаторію загальної практики сімейної медицини та дитсадок.  Тут відремонтували приміщення й встановили два твердопаливні котли. Досі «Ромашка» була на електроопаленні, але, зважаючи на здорожчання електроенергії, тепер це дуже дороге задоволення. В котельні ж амбулаторії зовсім вийшло із ладу старе обладнання. Тож і було вирішено приєднати дитсадок до щойно відремонтованої котельні.

Про плани на майбутнє

За словами Вікторії Пипи, в цьому році держава надала не понад 4 мільйона гривень інфраструктурної субвенцій, як торік, а майже вдвічі менше. Серед іншого, ці кошти планують витратити на відновлення спортзалу та техніку для комунального господарства.

Щоб у громаді був свій лікар – придбали їй будинок

– Торік у нас трохи був «кадровий голод» – Центру первинної медико­санітарної допомоги не вистачало лікаря. Тож ми придбали гарний, газифікований будинок, щоб людина могла приїхати і нормально жити з родиною. І зарплату встановили виходячи із можливостей «по максимуму». Сплачуємо «комуналку». Зробили все, щоб фахівець залишився у нас працювати. І цього року до нас приїхала працювати лікар з Катеринопільської райлікарні. Якщо відпрацює у нас 10 років – віддамо будинок у власність, – говорить Вікторія Вікторівна. – Ми розуміємо, що не місцеві навряд чи захочуть працювати в глибинці, тому торік прийняли програму по навчанню своїх медичних кадрів. Зараз дівчинка з Ярошівки навчається на педіатра. Ми оплатимо за неї два роки інтернатури. Випускник Ярошівської ЗОШ збирається вступати до медичного ВНЗ – ми оплатимо його навчання, щоб прийшов до нас потім працювати.

«Центральна садиба всі гроші не забирає»

За словами Олега Біляка, старости одного з найбільших сіл Мокрокалигірської ОТГ – Ярошівки, перед об’єднанням були побоювання, що школу закриють або дитсадок, чи будинок культури.

– Нічого не закрили. Стало краще. Бюджет Ярошівської сільської ради, я «піднімав цифри», збільшився втричі, – констатує він. – Замінили вікна в амбулаторії та дошкільній установі, провели освітлення, прибрали парк. До того ж, вивезли 70 тонн сміття. Вивозимо сміття раз на два тижні, оскільки не маємо власного спеціального для цього обладнаного транспорту. З придбанням трактора, думаю, стане простіше. Були також побоювання, що центральна садиба забиратиме всі гроші. Такого не відбувається – все розподіляється пропорційно.

Староста с. Єлизаветка Світлана Михайлець, яка, до речі, працювала сільським головою до об’єднання, також говорить, що «бюджету сільради, який становив близько 700 тисяч гривень, не вистачало. А за 2016 рік зробили повністю капремонт ФАПу й дитсадка, відремонтували дороги тощо».

«Я відчула, що у школи є підтримка»

Валентина Володимирівна Кравченко очолює Мокрокалигірську школу вже чотирнадцятий рік.

– Я дійсно відчула, що школа має підтримку. Раніше, коли ми були підпорядковані відділу освіти Катеринопільської РДА, отримували кошти лише на невідкладні потреби. Приміром, якщо покрівлю треба латати чи проблема з газогоном, – розповідає вона. – Зараз вирішуємо будь­які питання, з якими звертаємося. Торік школу відремонтували. Цьогоріч теж отримали кошти на поточний ремонт. Придбали нові парти, дошки, обладнали клас географії, фізики, хімії.

Окрім того, обладнали майданчик поблизу навчального закладу, провели енергоощадні заходи, обладнавши твердопаливні котли, закупили спортінвентар.

– Фінансова ситуація також покращилася, – продовжує Валентина Володимирівна. – Зарплату нам платить сільрада без затримок. Окрім того, маємо й премії та 20 відсотків за престижність, що не всі отримують. Я вже не кажу про шкільний автобус, благоустрій пришкільної території, гуртки, конкурси й програми, в яких беруть участь наші діти. Школа «ожила».

Очікує на відкриття реабілітаційний центр для воїнів-учасників АТО

Гарне двоповерхове приміщення практично в центрі села. Колись тут був райком партії, потім – лікарня. Зараз у цих стінах комфортно розмістився Центр первинної медико­санітарної допомоги. У цій же будівлі амбулаторія загальної практики сімейної медицини. А вже наприкінці серпня цього року планують відкрити реабілітаційний центр для учасників АТО і людей з обмеженими фізичними можливостями. Щоб надавати допомогу максимально кваліфіковано, тут працюватиме лікар­реабілітолог.

– Торік ДФРР нам затвердив проект, завдяки якому ми змогли придбати медичне обладнання для надання фізіотерапевтичних процедур жителям нашої громади. Відтак, вирішили обладнати для цього окреме приміщення, – розповіла Вікторія Пипа. – На медичне обладнання, ліжка та меблі з ДФРР надійшло 306 тисяч гривень. Ще 244 тисячі на капремонт приміщення взяли з інфраструктурної субвенції. Додатково 60 тисяч додали з місцевого бюджету.

Наразі в громаді обліковують 50 учасників АТО, які зможуть отримати весь спектр послуг в реабілітаційному центрі. Окрім того, в Центр можуть звертатися за допомогою і жителі сусідніх із громадою населених пунктів – відмовляти, кажуть, не будуть.

Гарно обладнані, охайні й затишні кабінети, де проводитимуть лікувальний масаж та фізіопроцедури, вже чекають на своїх перших відвідувачів. З ремонтом впоралися за два місяці. Зараз – чекають на рішення сесії Черкаської облради. Лише потім Мокрокалигірська ОТГ зможе забрати обладнання до себе на баланс.

Для захисту місцевих жителів – програма «Безпечне село»

На центральній трасі Мокрокалигірської ОТГ, на в’їзді в село та в місцях масового скупчення людей працює 11 камер відео­спостреження, які оперативно передають зображення на сервер. Тут, як­то кажуть, тепер і миша не проскочить. Таке «задоволення» коштувало громаді 198 тисяч гривень. На наступний рік відеоспостереження планують зробити і в Ярошівці.

– Щоб люди почувалися більш захищеними, – пояснює голова сільради причину впровадження програми «Безпечне село». – У нас вже був випадок, коли завдяки відеоспостереженню вдалося з’ясувати, хто був задіянийу бійці.

Невпорядковане земельне законодавство гальмує прихід інвесторів

За словами Вікторії Пипи, серед проблем, які заважають громаді рухатися вперед, невпорядковане земельне законодавство.

–       Ми не розпоряджаємося землями, що знаходяться за межами населеного пункту. Зараз у нас є потенційні інвестори, які готові відкривати підприємства, створювати робочі місця, але через недолугість земельного законодавства залучення інвестицій гальмується, – аргументує вона. – А так – все добре: ми потихеньку відновлюємося та робимо, що можемо робити.

 Ілона Левченко

Оцініть матеріал!
(0 голосів)