Жовтий, зелений, синій, або Як впровадити роздільний збір сміття

П'ятниця, 09 червня 2017 14:19

Уже з 1 липня 2017 року на території Польщі почне діяти нова система сортування сміття. Суть цієї системи полягає у тому, що тепер сміття будуть сортувати на 4 категорії: скло, папір, пластик та метал і харчові відходи. Кожній із цих категорій буде відповідати окремий колір контейнера: зелений, синій, жовтий та коричневий відповідно. Хто не сортуватиме платитиме штраф.

Важливим етапом у вирішенні проблеми твердих побутових відходів у Польщі стала «сміттєва революція». У 2013 році держава передала усі питання, пов’язані з відходами, органам місцевого самоврядування. Відтоді місцева влада самостійно встановлює ціни та відповідає за вивіз, сортування та переробку сміття. Проте не всі гміни пристали на ідею роздільного збору сміття. Тверді побутові відходи сортували на спеціально обладнаних сміттєсортувальних заводах.

-         На лінії ми відбирали метал та каміння. Все решта перебивалося на дрібки, підсушувалося та відправлялося на цементний завод як альтернативне паливо RDF, - розповідає Олег із Мошен. Півтора року тому він поїхав працювати на сміттєсортувальний завод в Скерневіце Лодзького воєводства. – Побутові відходи, так звану «комуналку», від якої був відібраний пластик, папір, скло, привозили не лише із сусідніх міст, а й з Німеччини.

Відтепер усі гміни в Польщі мають максимально організувати сортувальну роботу зі сміттям за новою схемою, адже такі вимоги ЄС – до 2020 року. Польща зобов’язана переробляти та готувати до повторного використання не менше 50% відходів по цілій країні. При цьому ЄС чекатиме на зміни вже через три роки. Протягом 2017 році у кожному місті ЄС мають встановити нові контейнери, а також провести інформаційну кампанію, що сприятиме покращенню сортування відходів, а також його переробці. Це мають робити гміни.

На сьогодні, вони вже розробили схему, за якою на польські звалища до 2030 року мало б потрапляти всього 10% сміття, а 65% відходів планується переробляти та повторно використовувати.

Що маємо ми?

Черкащина поки що багата сміттєзвалищами – більше незаконними, аніж санкціонованими. Черкаський район не оминула участь отримати на своїй території звалище сміття. Воно законне. Належить місту Черкаси, але дихати від цього легше жителям Руської Поляни, поблизу якої воно знаходиться, легше не стає.

Протягом кількох останніх років навколо полігону на папері будують, то сміттєсортувальний завод, то сміттєспалювальний з подальшим виробництвом альтернативних видів енергії. Проте далі слів справи поки що не заходять.

-         Всі хочуть, аби було, але не на його території, - зауважує депутат районної ради Сергій Костенко. Торік він ініціював подання заявки на співфінансування будівництва сміттєпереробного заводу від Черкаського району з Європейським банком реконструкції та розвитку відповідно до меморандуму щодо намірів співпраці у побудові в Україні ефективної системи поводження з твердими побутовими відходами. – Поки вирішували з місцем розташування заводу, в країні набули темпи утворення об’єднаних громад, а далі й адміністративно-територіальної реформи та переформатування районів. Черкаський район у числі Чигиринського, Камянського, Смілянського та Канівського може стати частиною Черкаського повіту.  Тепер з інвесторами працюють депутати Черкаської обласної ради. Поки що схиляються до ідеї будувати сміттєпереробний завод на території сміттєзвалища. Це дозволить вирішити одразу два питання – рекультивації полігону та виробництва електроенергії для власних потреб і продажу.

У Смілі запустили сміттєсортувальну лінію

Нещодавно у Смілі запрацювала сучасна виробнича лінія із сортування сміття. Її обладнало черкаське підприємство «Ековторресурси». Відтепер тверді побутові відходи не завозяться на загреблянське сміттєзвалище, а сортуються на новому підприємстві.

За словами керівника смілянської філії підприємства Миколи Зубалія, на підприємство щодня привозять по 5-6 вантажівок зі сміттям. Його сортують і віддають на переробку. Усього на лінії задіяно майже два десятки працівників.

-         Якби наші сільські голови були рішучіші в створенні об’єднаних громад, подібну лінію, а то й ще потужнішу, ми могли б зробити й на території Черкаського району, - зауважує голова Білозірської ОТГ Володимир Міцук. – Усі б громади не відмовилися б позбутися місцевих екопроблем. 

Що можемо зробити наразі?

У соціальних мережах досить часто можна прочитати обурення, з яким жителі населених пунктів висловлюються про купи сміття та тих, хто їх залишив після себе з відпочинку в лісі, біля річки чи в парку. Окрім критики, можна знайти і вислів: «Починати варто із себе». Що ж насправді він означає?

-         Навіщо мені гаяти власний час та сортувати сміття, коли все воно викидається в один контейнер, а потім вивозиться на одне сміттєзвалище, - зауважує Оксана, жителька Худяків (за проханням жінки, справжнє ім’я не називатимемо, - авт.).

 Олександр Савенко, керівник проекту "Чистий Двір", метою якого є підвищення культури поводження з ТПВ в селі і впровадження його сортування, переконаний, що навчити людей сортувати сміття можна поєднанням кількох напрямів – налагодження загальнодержавної політики з дієвими законами у сфері поводження з ТПВ, підтримка ініціативних підприємців які вирішили зайнятися справою поводження з ТПВ, а також метод «батога і пряника» - за порушення правил – штраф.

-         Навчити людей сортувати складно. Звичка викидати все в купі ще вкорінена в свідомості. Приміром, у Руській Поляні вже з рік стоять контейнери для збору пластикових пляшок, а в лісі й досі знаходимо гори пластику. Не можуть наші люди призвичаїтися до культури поводження з побутовими відходами. От за це й треба карати штрафами, - каже Олександр. - Харчові відходи, опале листя та трава стануть гарним добривом після компостування, а папір, скло та пластик можна викинути в різні контейнери, якщо такі є, або здати в пункти прийому і виручити певну  суму коштів. При цьому не слід розраховувати, що багато заробиш. Ми матимемо те, чого не купиш за гроші -  чисте довкілля для себе та наших дітей.

-         На перехідний період відходу від «дідівських» методів поводження з твердими побутовими відходами, доречним буде будівництво підприємства, де проводитиметься його механічно-біологічна переробка. Механічна обробка полягає у відділенні (папір, скло, пластик, текстиль) сміття, яке згодом продають. Біологічна обробка – виділення компосту – органічного добрива (до прикладу, решти їжі чи продукти рослинництва), який також можна реалізовувати на ринку. Ще одною альтернативою є створення сміттєпереробного заводу з подальшим виготовленням альтернативних видів енергії, - зазначає депутат районної ради Сергій Костенко. 

Шлях сміття до контейнера лежить через людську свідомість

Побудувати сміттєсортувальні та сміттєпереробні заводи було недостатньо для того, аби люди одразу почали сортувати сміття. Поляки привчалися до роздільного збору сміття з 90-х років. Тоді всюди у ЗМІ була поширена соціальна реклама.

-         У звичайну родину приходив журналіст із кількома контейнерами, на які наліплені були різнокольорові стрічки – синя, жовта, зелена - і на прикладі показував, що і в який контейнер має бути викинуто. Він приносив господарям коробку з цукерками, пригощав їх, а потім коробку складав у синій контейнер. Родина пригощала його соком, а потім журналіст запитував, у який контейнер вони викинуть пластикову пляшку. Це мала бути ємність із жовтою стрічкою. Ті, хто не хотів сортувати сміття, платив за його вивезення на 20 відсотків більше, - розповідає Аніта Дуда, працівник Центру громадських ініціатив з міста Катовіце (Польща). – Можливо, це виглядало смішно, проте так ми вчилися. І цей процес не був швидким.  

Насправді “сміттєвий закон” ускладнив життя пересічних поляків тільки на перший погляд. Вона розповідає, що згідно з новими правилами, усі домашні господарства повинні укласти договір з органами самоврядування на вивезення сміття. Тих, хто цього не зробить, каратимуть штрафами.

Разом з тим проводилася потужна інформаційно-роз’яснювальна кампанія серед дітей та молоді – поширюється відповідна література, організовують екскурсії на відповідні заводи.

Чому пані Дуда підтримує нові правила, на які багато хто у Польщі нарікає?

-         Мене дратує те, що люди влаштовують дикі сміттєзвалища у лісі. Я ходжу гуляти з собакою до лісу і бачу цілі купи пластикових пляшок, якісь поламані меблі. Знаю, що це сміття викидають люди, які живуть у приватному секторі, бо їм не хочеться платити за вивезення. Я прочитала, що тільки кожна п’ята пластикова пляшка у світі йде на повторну переробку. А все решта валяється десь по лісах, річках чи на сміттєзвалищах. Треба замислитися над тим, яку планету ми залишимо нашим дітям і внукам. Через 20-50 років наша Земля стане горою сміття і ми вже нічого не зможемо з цим не зробити, – сказала Аніта.

 Можливо, шлях буде довгий, але чи не вартий він нашого життя?..

Наталія УСЕНКО

Оцініть матеріал!
(0 голосів)