Стратегічне планування – основа розвитку успішної ОТГ

Вівторок, 30 травня 2017 14:13

Стратегія – це узагальнена програма досягнення громадою самостійно поставленої мети, важливий інструмент у діяльності кожної громади, який дозволяє вирішити найважливіші проблеми. Сенс стратегічного планування – конкретизувати цілі, досягнення яких приведе на вершину успіху. З чого почати розробку стратегічного плану та як із ним працювати потім, ми дізналися, коли відвідали семінар-тренінг на тему "Посилення інституційної спроможності об'єднаних громад через стратегічне планування їх розвитку", організатором якого став "Прес-клуб реформ", що в місті Кропивницький у партнерстві з Черкаською громадською організацією "Академія стратегічних досліджень" та Черкаською агенцією регіонального розвитку. Отож, розглянемо покрокову інструкцію створення стратегії об’єднаної громади.

Основні етапи створення стратегії розвитку громади:

  • підготовка та організаційно-інформаційне забезпечення
  • діагноз стану розвитку громади
  • ідентифікація проблем і потенціалів розвитку та побудова сценаріїв розвитку
  • формування програми дій

 Для розробки стратегічного плану слід створити робочу групу. Критерії вибору її членів:

  •  активна участь у соціально-економічному, громадському  та культурному житті території
  • обізнаність із місцевою ситуацією
  • бажання брати активну участь у розробці/реалізації стратегії
  • можливість реального впливу нат місцеву ситуацію
  • зацікавленість у вкладанні ресурсів у розвиток громади

 Робоча група має сформувати профіль громади – документ, у якому здійснений аналіз та оцінка фактичного стану розвитку території у динаміці. Він вміщує таку інформацію:

  • історія території
  • географічне положення, природні умови та ресурси території
  • демографічна ситуація
  • рівень життя населення та його ділова активність, ринок праці
  • соціальна інфраструктура
  • особливості господарського комплексу, ринок землі та земельні відносини
  • фінансово-бюджетна ситуація та інвестиційний клімат
  • екологічна ситуація та охорона навколишнього середовища
  • місцева політична ситуація, система управління місцевим розвитком
  • розвинутість мережі та дієвість органів самоорганізації населення

 Далі необхідно зробити так званий SWOT-аналіз:

  • сильні сторони – наявні внутрішні позитивні фактори або ресурси регіону, які можуть бути використані для формування конкурентних переваг
  • слабкі сторони – наявні внутрішні негативні фактори регіону, які заважають його розвитку та можуть бути визначені як протилежності сильним чи як відсутність сильних сторін
  • можливості – позитивні фактори зовнішнього впливу, які можна використати для розвитку регіону
  • загрози – негативні фактори зовнішнього впливу, які перешкоджають розвитку регіону.

 Хто має працювати над стратегією

-         депутатський корпус

-         виконавчий комітет

-         громадські активісти та організації

-         активні громадяни, що проживають на території ОТГ.

Варто залучити до розробки стратегії діячів бізнесу, створивши раду підприємців, працівників соціальна сфери: шкіл, садочків, будинків культури, бібліотек тощо, а також молодь громади, бо  вона має нове бачення, використовує нові напрямки. Не обійтися і без зовнішніх експертів, та спочатку треба проаналізувати, з ким та як можна контактувати.

 

Проект менеджер зі стратегічного планування Черкаської агенції регіонального розвитку Любов Ропало каже:

-                     Стратегія розвитку – це свого роду прайс громади. Вона розробляється на 5 років. Процес розробки триває від 9 місяців до року. Стратегічний план треба формувати так, щоб це не був статистичний збірник, наповнений цілями, які неможливо реалізувати. З тих громад, що нині вже існують, лише 10% мають стратегії розвитку. Наявність стратегічного плану – це можливість отримати додаткове фінансування від держави та міжнародних донорів. В процесі стратегічного планування необхідно налаштувати комунікацію з населенням і визначити спільні шляхи розвитку. Під час формування варто поставити питання: чого хочемо? Куди рухаємося? Знайшовши відповіді на них, легше буде вирішити, які кадри залучати до розробки стратегічного плану.

 Перший крок – зрозуміти, які ресурси має громада і що з них можна використати в першу чергу: земля, корисні копалини, водні та лісові ресурси. Окрім природних ресурсів, треба брати до уваги людський капітал та соціальний і майно, що є наслідком діяльності людей. План стратегічного розвитку має відповідати потребам громади і сприйматися нею.

 Три види стратегій

 Формальна стратегія – її формує певне коло людей при владі, а потім повідомляє населенню. Експортно-формальна – органи місцевого самоврядування запрошують експертів ззовні і формують стратегію. Інтеграційна – без думки населення не формується. Таким чином, люди відчувають, що вони є частиною великого процесу і менше критикують.

-                     Стратегія повинна поліпшувати показники ефективності місцевої економіки і збільшувати показники якості життя мешканців. В її основі мають бути місцеві ресурси. Треба прорахувати те, на що громада впливає зараз і на що може вплинути в майбутньому. Всі напрями розвитку мають бути взаємопов’язані. Якщо говорити про просторовий розвиток, то варто враховувати і розвиток людей, дбати про те, щоб вони навчалися і підвищували кваліфікацію, бо без якісних кадрів просторовий розвиток неможливий, - додає Любов Ропало.

Процес стратегічного планування має тривати безперервно, до стратегії треба постійно вносити зміни. Варто продумати, яким шляхом реалізувати стратегічний план. Найперше – це програми і проектні пропозиції. Обов’язково інформувати населення про діяльність, бо без спілкування з людьми стратегічний план буде неефективним.

 Підготувала Юлія Савченко, фото автора

Оцініть матеріал!
(0 голосів)