Олександр Корінний: «60% того, що пишуть і розповідають, шкодить децентралізації»

Вівторок, 11 квітня 2017 08:25

Нещодавно журналісти нашого видання стали часниками тренінгу «Регіональні голоси за децентралізацію» у Світловодську на Кіровоградщині. Серед спікерів був і голова Новоукраїнської ОТГ Олександр Корінний. Він поділився власним досвідом роботи в новому форматі.

Досьє

Олександр Олександрович Корінний, голова Новоукраїнської міської громади Кіровоградської області. Населення громади: 21891 особа, з них 19123 містяни. У складі ОТГ місто Новоукраїнка й території сіл Мар’янопіль і Сотницька Балка Новоукраїнського району. Об’єднана міська громада утворилася торік. Вибори голови відбулися 27 березня 2016 року. Крім того, Олександр Корінний голова Асоціації об’єднаних територіальних громад.

 

Пане Олександре, що для вас означає децентралізація?

– Насамперед це зміна системи місцевої влади та нові можливості, результатом яких буде покращення освіти й сфери послуг, а ще справедливий розподіл ресурсів. Об’єднання – це лише перший крок, який дає нам можливість впроваджувати ці процеси. Виховати регіонального лідера можна лише надавши йому повноваження. Ніякий «чужий дядько» не буде дбати про територію, де він не народився, який не розуміється на культурі, звичаях і побуті жителів, де він не знає людей. Я взагалі вважаю, що він не має на це ніякого морального права.

Новоукраїнська ОТГ утворилася торік. Чи виконала держава свої зобов’язання перед об’єднаними громадами?

– Я практик і називатиму речі своїми іменами. Це спірне питання. База оподаткування збільшилася. Розширилася сфера відповідальності. Але повноважень більше не додали. Для прикладу, що обов’язково отримує бюджет об’єднаної громади? По-перше, 60% ПДФО. Так от – до об’єднання 50% отримував базовий сільський або міський бюджет, 25% районний і 25% державний. Тепер ми, як об’єднана громада, отримуємо 60% ПДФО, а в державу йде вже не 25%, а 40. Ну складно владцям прощатися з грішми. А якщо об’єднаних громад немає, то цей податок іде в районний бюджет. Другий платіж, який обов’язково отримує ОТГ, – субвенція на розвиток інфраструктури. Чудовий стимул, але вона розрахована лише на сільських жителів. До прикладу, Новоукраїнська ОТГ має два села й місто. На півтори тисячі сільського населення ми отримали 4 мільйони субвенції. І за нашим договором ми їх витратимо виключно на реалізацію тих проектів, що потрібні селу. Зокрема, на реконструкцію приміщення їдальні навчально-виховного комплексу в Мар’янополі та колишнього будинку культури, де ми відкриємо дитячий садок, поштове відділення, ФАП і так званий старостат. Проект вартує 4,7 мільйона. 3,5 мільйона ми візьмемо з інфраструктурної субвенції, а 1,2 мільйона додамо з міського бюджету.

Тепер про освітню та медичну субвенцію. Новоукраїнська ОТГ цьогоріч отримала освітньої субвенції на 500 тисяч менше від потреби. Освіта й медицина – це сфера відповідальності держави. Проте до об’єднання райони отримували освітню субвенцію 100%, а тепер лише на заробітну плату педагогічних працівників, решту маємо доплачувати з місцевих бюджетів. Коли ми, голови ОТГ, кажемо про це при зустрічі з Гройсманом, Ганущаком, їм це не подобається. У відповідь чуємо: «Ваші ж бюджети зросли в кільканадцять разів». Так, бюджет у мене був 32 мільйони гривень, а витрати становили 22 мільйони. А тепер маємо бюджет ОТГ 105 мільйонів, а витрат нарахували на  121 мільйон. Грошей збільшилося, але й витрат стало ще більше. Я практик і завжди називаю речі своїми іменами, а не віддаю реверанси. В цілому ми підтримуємо цей Уряд, бо він втілює реформи. І йому складно. Ми говоримо про децентралізацію ще з часів Кучми. Але за 25 років незалежності жоден уряд не намагався насправді надати повноважень місцевому самоврядуванню. Навпаки потроху відщипувалося і відкушувалося. До прикладу, 2015 рік і плата за надра. Сім відкритих кар’єрів. Пилом дихають наші люди, тут найбільше захворюваність на онкологічні хвороби, туберкульоз, а податки йдуть у Київ. Але потяг рушив і вороття назад вже не буде.

Що гальмує процес децентралізації в країні?

– Він заполітизований, чим заважає реформам. У країні нестабільна ситуація і перманентно порушується питання про вибори. Кожна політсила намагається довести, що вона за реформи, аби лишень отримати підтримку електорату. А коли доходить справа до голосування, – всі лозунги забуваються. Приклад – заходимо торік 7 грудня на голосування. Одна з партій видає за пакет децентралізаційних реформ нуль голосів, а перед цим били себе в груди, переконуючи, що вони з народом. Ми, сільські, міські голови ОТГ, представники реанімаційного пакету реформ навіть козу навколо Верховної Ради водили, аби депутати звернули увагу на потрібні закони. Та попри спротив політиків процес іде, і вже цьогоріч маємо реальні зрушення і зміни. До речі, кількісний і якісний склад депутатів районної чи обласних рад змінюється там, де є ОТГ. Чому? А спробуйте домовитися з головою ОТГ – він погодиться тільки на вигідних громаді умовах.

Наразі досить популярними стають «міфи-жахалки» про децентралізацію. Як з ними боротися?

– Скажу так – 60% того, що пишуть і розповідають про децентралізацію, насправді їй тільки шкодить. Крім противників реформ, які розповсюджують фейки, є ще й є така потужна зброя, як «сарафанне радіо». Мовляв, і село вимре, і школи закриють, і робітників скоротять, а «бабуся і довідка» – це взагалі легенда. Боротися з ними не треба. Потрібно аргументувати фактами. Приміром, якщо у 2014 році в нас було 96,3% бюджетів дотаційними, то вже наступного року, після впровадження реформи, ми отримали 10,2% бюджетів збалансованих, які можуть себе забезпечити.

У селі залишається староста. І не важливо, як його «обізвали», головне, що він член виконавчого комітету ОТГ, володіє нормативно-правовою базою і надає весь спектр послуг своїм виборцям на місці. Тим паче, ми переходимо на електронну базу. Скоро ці довідки нікому не будуть потрібні. Потім у школу, де навчається 300 дітей, прийдуть працювати молоді фахівці. Наші діти мають вступати до престижних вузів. Для цього вони повинні отримати ґрунтовну базу. Звісно, утримувати школу, де навчається 40 дітей, не стануть, бо утримання одного учня обходитиметься в понад 20 тисяч гривень. І тут батькам варто задуматися – хочуть вони, щоб їхні діти отримали якісну освіту, але для цього треба прокинутися раніше, аби посадити чадо у шкільний автобус (а придбати його – це вже завдання ОТГ!), чи хочуть і далі просипати життя.

– Від керівників громад, які не об’єдналися, можна почути: «Дайте всі повноваження вже утвореним ОТГ, і цим «приманюватимете» до створення громад».

– Справді, це було б класно. Але так буде тоді, коли ми матимемо не 366 ОТГ, як зараз, а понад 2 тисячі. Не можна прокинутися одного разу – а в тебе вже все є. Я переконаний – чим більше ти докладаєш зусиль для здійснення мрії, тим більше ти в результаті отримаєш. Відсиджувалися раніше, а тепер треба високо закочувати рукави і працювати. Приміром, торік у мене було недофінансування по дитячих садках 6 мільйонів, дали на утримання трьох закладів культури 14 тисяч, бо побачили бюджет міста, де було перевиконання. Мовляв, докладеш зі своїх надходжень. Цьогоріч ситуація змінилася, бо пішли гроші напряму з державного бюджету. Їх не дерибанять по дорозі. Нам важко, але з нами рахуються і ми робимо те, чого вимагає громада. 

Пане Олександре, з чого розпочала роботу Новоукраїнська об’єднана територіальна громада?

– Написала стратегію розвитку. Причому зробили це самі. Курували цим процесом фахівці Despro. Зазвичай буває так: прийшов до влади освітянин – все у школах добре, в інших галузях – провал. Приходить медик і заявляє, що його попередник все робив не так, і тепер ремонтують медичні установи. Так не може бути. Потрібна стратегія розвитку, де врахована думка громади. Тоді люди відчувають причетність до справ і відповідальність за прийняті рішення.

Потім оголосили конкурс міні-грантів. Виділили з місцевого бюджету 100 тисяч гривень на проекти. 14 днів тому відбулося засідання конкурсної комісії, яка розглянула проекти на загальну суму 240 тисяч гривень. У нас була лише половина суми, але викинути жоден проект ми не наважилися, бо вони всі дуже важливі. Як було раніше? Захотів голова району відкрити стадіон чи майданчик. Відкрили, фотографії зробили і розійшлися. А в тому селі і спортсменів немає. Зараз громадськість подає проекти, які дійсно необхідні. І якщо ми їх зробимо, то отримаємо «респект» від жителів, які нас обирали.

Я побачив, що члени 21 ГО, яка діє на території громади, бачать перспективи розвитку, навчаються планувати та відповідати за свої рішення. Коли ми писали стратегію розвитку громади, то запросили усіх охочих долучитися до планування головного документа, за яким громада розбудовуватиметься. Четверо людей, яких я досі ніколи не бачив, зараз працюють у апараті ОТГ. Одна з них отримала посаду заступника міського голови з регіонального розвитку та залучення інвестицій, і за місяць написала три мікропроекти на 10 тисяч доларів.

До речі, діти в нашій громаді замість ринку матимуть сучасний спортивний майданчик за проектом, який написали самі. Це буде комплекс – баскетбольний, волейбольний і тенісний корт. За їхній проект проголосували всі фракції на сесії. Тепер ми точно знаємо, які б кошти не витратили, ніхто кривого слова не скаже, бо цього просила громада.

Наталія УСЕНКО,

фото з особистого архіву Олександра Корінного

 

Оцініть матеріал!
(0 голосів)